flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Судді ВС проаналізували актуальні питання щодо правозастосування на лекціях для суддів судових палат у цивільних справах апеляційних судів

07 листопада 2023, 12:05

Про застосування судами новітнього законодавства під час розгляду трудових спорів, ефективні способи захисту, практику Верховного Суду щодо заміни сторони виконавчого провадження, практику Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі ВС, окремі аспекти відшкодування моральної шкоди, захист права власності в іпотечних спорах,  застосування принципу верховенства права, судову практику розгляду спорів між розлученими батьками щодо дітей розповіли судді ВС в межах програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів судових палат у цивільних справах апеляційних судів, організованої Національною школою суддів України.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Ситнік прочитала лекцію «Застосування судами новітнього законодавства під час розгляду справ, пов’язаних з трудовими правовідносинами».

Вона зазначила, що норми КЗпП України застосовують суди не тільки цивільної юрисдикції, але й адміністративні та господарські суди. Останні розглядають трудові спори відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суддя вказала на необхідність враховувати при вирішенні трудових спорів вимоги ст. 5 КЗпП України щодо дотримання гарантій забезпечення громадян на працю.

Звернула увагу на те, що п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України може застосовуватися виключно в тому випадку, якщо заходи досудового врегулювання спору прямо передбачені відповідним законом і в самому законі зазначено про його обов’язковість, недодержання якого унеможливлює і прийняття позовної заяви.

Олена Ситнік нагадала про вимоги щодо неможливості втручання у внутрішньостатутну діяльність громадських організацій. Однак у разі виникнення правовідносин, які мають ознаки юридичного спору, на них поширюється юрисдикція судів.

Вона зупинилася на правилах розмежування судових юрисдикцій та усталеній практиці розгляду спорів як про звільнення з роботи, так і спорів за заявою керівника про оскарження рішення профспілкової організації про розірвання трудового договору відповідно до ст. 45 КЗпП України судами господарської юрисдикції.

Позовні вимоги про визнання правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин із керівником або членом керівного органу товариства спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між органом управління чи членом органу управління товариством та товариством.

Доповідачка зазначила, що випрацювані критерії розмежування адміністративної та цивільної юрисдикції. Отже, існує усталена практика, що всі спори, пов’язані з проходженням публічної служби (державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, військової служби), підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом із цим вона пояснила, що не завжди участь у спорі чи звернення з позовом суб’єкта владних повноважень свідчить про наявність саме адміністративного спору та вказала на необхідність визначати зміст правовідносин між сторонами спору, а як приклад визначення юрисдикційності спору згадала справу за позовом НАЗК.

Також суддя навела постанови КЦС ВС про застосування Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який є спеціальним законом щодо КЗпП України, та про відсутність пріоритету норм КЗпП України, оскільки в самому Кодексі немає вказівки про це.

Суддя ВС, секретар Другої судової палати Касаційного цивільного суду Марина Червинська зробила огляд правових позицій Об’єднаної палати КЦС ВС.

Вона наголосила, що неповідомлення учасника про розгляд справи в суді першої інстанції є безумовною підставою для скасування рішення апеляційним судом, навіть якщо рішення ухвалено правильно відповідно до норм матеріального права. Попри зміни норми ЦПК України щодо повідомлення осіб та рішення ОП КЦС про їх застосування (постанова від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18) деякі суди ухвалюють рішення відповідно до практики, яка існувала раніше.

Доповідачка звернула увагу на постанову ОП КЦС ВС від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21, в якій визначено порядок сплати судового збору за подання позовної заяви з кількох немайнових і похідних вимог. Суд зробив висновок, що за кожну з чотирьох немайнових (виселення з іпотечної квартири) і чотирьох похідних (зняття з реєстрації) вимог необхідно сплатити судовий збір. Зокрема, ОП КЦС ВС вказала, що навіть за умови пред’явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача слід визначати окремо.

Суддя порушила питання про закриття апеляційного провадження на стадії розгляду справи апеляційним судом, коли втрачене судове провадження було відновлене неповністю. ОП КЦС ВС зазначила, що право закрити провадження в такому випадку має лише касаційна інстанція, і його не можна застосовувати за аналогією для апеляційного суду. Слід враховувати відмінності у призначенні й повноваженнях судів апеляційної та касаційної інстанцій. На відміну від суду апеляційної інстанції, Верховний Суд є судом оцінки права, а не встановлення факту, тому не має права приймати та оцінювати докази. А отже цілком логічно  законодавець передбачив у ч. 4 ст. 494 ЦПК України виключно для суду касаційної інстанції право на закриття касаційного провадження, яке втрачене і не відновлене або відновлене неповністю.

Марина Червинська розглянула справу за позовом релігійної організації до монахині про виселення її з келії. Апеляційний суд закрив провадження у справі, вважаючи, що такий спір – це внутрішнє питання релігійної організації і що він не може бути розглянути судом будь-якої юрисдикції. ОП КЦС ВС скасувала попереднє рішення, направила справу на новий розгляд. Зазначила, що хоч релігійна громада підкоряється своїм внутрішнім правилам, а келія є власністю релігійної громади, та в цьому спорі слід установити, чи не порушено ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у контексті захисту права на житло, оскільки в цьому випадку відповідно до практики ЄСПЛ келія є житлом монахині.

Суддя ВС у КЦС Руслан Лідовець прочитав лекцію на тему «Окремі аспекти відшкодування моральної шкоди». Він проаналізував нові висновки ВС у відповідній категорії спорів і звернув увагу на правові позиції, які існують давно, однак їх варто нагадати.  

Доповідач розповів про постанову ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, в якій зазначено, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з тими, хто його оточує, інших негативних наслідків морального характеру.

Суддя навів постанову КЦС ВС від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц, де вказано, що моральна шкода є втратою немайнового характеру, натомість відшкодування моральної шкоди відбувається в майновій або немайновій формах. Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а тому судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

У постанові у справі № 216/3521/16 від 1 вересня 2020 року ВП ВС вказала, що компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Руслан Лідовець звернув увагу на особливі випадки цивільно-правової відповідальності: відшкодування моральної шкоди незалежно від вини; стягнення моральної шкоди не із заподіювача шкоди, а з осіб, які за законом несуть відповідальність за його дії.

Крім того, він розповів про структуру доказування у відповідній категорії спорів, розподіл тягаря доказування, найважливіші зміни в ЦПК України щодо інституту доказування, визначення розміру моральної шкоди та навів відповідну судову практику.

Суддя ВС у КЦС Євгеній Краснощоков виступив із лекцією на тему «Захист права власності у спорах, що випливають з кредитних правовідносин. Іпотека». Він зупинився на правовій природі іпотеки, навів постанову ОП КЦС ВС від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, в якій зроблено висновок, що іпотека – це право на чужу річ, тобто іпотека є речовим правом.

Доповідач висвітлив актуальну практику ВП ВС та ОП КЦС ВС у справах з кредитних відносин та іпотеки. У своїй лекції порушив такі питання:

  • способи звернення стягнення на предмет іпотеки та захисту прав власника;
  • право власності на предмет іпотеки на підставі окремого договору (іпотечного застереження);
  • мораторій на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки;
  • обов’язок надіслання іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
  • оцінка предмета іпотеки;
  • обтяження речових прав на нерухоме майно;
  • одночасне стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки;
  • обчислення позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки;
  • вимоги до спадкоємців боржника – іпотекодавця;
  • вимоги до спадкоємців іпотекодавця;
  • виселення з іпотечного житла;
  • припинення зобов’язань майнового поручителя за договором іпотеки;
  • витребування власником належного йому майна;
  • заміна боржника у виконавчому провадженні.

Також Євгеній Краснощоков зауважив, що 9 жовтня 2023 року відбулося засідання Науково-консультативної ради при Верховному Суді, на якому обговорювали законодавче регулювання укладення, виконання та визнання недійсними договорів іпотеки (http://surl.li/msmxi). Суддя звернув увагу на проблемні питання судового розгляду справ, пов’язаних з іпотекою, про які йшлося на засіданні, та в який справах, що перебувають на розгляді ВП ВС, ці питання мають бути вирішені.

Суддя ВС у КЦС Алла Олійник прочитала лекцію на тему «Верховенство права як засада цивільного судочинства». Мета лекції – з’ясування природи і змісту принципу верховенства права в цивільному судочинстві, удосконалення необхідних суддівських умінь та навичок, важливих для розгляду в суді цивільних спорів у контексті принципу верховенства права. Доповідачка акцентувала, що йдеться саме про удосконалення (а не набуття) навичок, оскільки судді вже мають досвід застосування принципу верховенства права у своїй діяльності.

У доповіді суддя охопила такі питання:

  1. Тлумачення принципу верховенства права як загальновизнаної норми міжнародного права і основоположного принципу цивільного судочинства;
  2. Елементи (принципи) верховенства права: принцип законності в цивільному судочинстві, принцип правової визначеності (res judicata як елемент правової визначеності), принцип пропорційності;
  3. Належна судова процедура в цивільному судочинстві:

– неупередженість суду;
– належне сповіщення та слухання;
– принцип бути почутим;
– прийняття доказів, які отримані законним шляхом;
– принцип рівності можливостей та принцип змагальності;
– невтручання органів держави у судовий процес;
– дискреційні повноваження суду в судовому провадженні;
– обґрунтованість рішення.

Алла Олійник звернула увагу на рішення ЄСПЛ «Василь Гуменюк та інші проти України», в якому вказано, що судді мають бути незалежними і відданими верховенству права. Доповідачка наголосила, що, на її переконання, для того щоб застосовувати цей принцип, суддям необхідно мати не лише професійні навички, але й мужність. 

Підсумовуючи лекцію, Алла Олійник зазначила, що:

  • принцип верховенства права і принцип справедливого судового розгляду є взаємопов’язаними;
  • цей принцип виступає стандартом судового правозастосування;
  • вирішуючи спір та керуючись принципом верховенства права, суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим і необхідним у демократичному суспільстві та, зокрема, чи було воно пропорційним, чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими й достатніми;
  • у період воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Суддя ВС у КЦС Євген Синельников розповів про судову практику розгляду спорів між розлученими батьками щодо дітей.

На переконання спікера, основними викликами, які постають під час розгляду справ, що стосуються права дитини на сім’ю, є:

– строки розгляду таких справ;

– необхідність запровадження сімейної спеціалізації суддів (судів), адвокатів, розвиток медіації;

– висновки і роль органів у справах дітей під час розгляду судом відповідних цивільних спорів;

– з’ясування та врахування думки дитини, а також залучення психолога в цивільних провадженнях.

Євген Синельников, зокрема, навів постанову КЦС ВС від 4 жовтня 2023 року у справі № 208/4667/20 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини. У цій постанові, серед іншого, вказано, що при оцінюванні пояснень дитини необхідно враховувати її вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні відповідному віку.

Окрім цього, лектор пояснив, що під час вирішення спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд наділений повноваженнями розглянути можливість і доцільність застосування певних моделей фізичної опіки над дитиною. Серед них – спільна опіка з почерговим проживанням дитини в помешканні кожного з батьків за відповідним графіком; визначення місця проживання дитини в помешканні, у якому дитина проживала, а батьки при цьому почергово мають приїжджати до цього помешкання і виїжджати з нього згідно з узгодженим графіком; визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим із батьків за відповідним графіком.

Суддя ВП ВС Дмитро Гудима виступив на тему «Ефективні способи захисту прав власників і користувачів земельних ділянок: актуальна практика Великої Палати Верховного Суду».

А суддя ВП ВС Сергій Мартєв висвітлив практику ВП ВС під час розгляду заяв про заміну сторони виконавчого провадження.

Презентації суддів-доповідачів:

Дмитра Гудими – https://is.gd/Ppx4Oi,

Сергія Мартєва – https://is.gd/QfMtd7,

Руслана Лідовця – https://is.gd/mYmMwv.

Євгенія Краснощокова – https://is.gd/JXrzmD.

Алли Олійник – https://is.gd/jxpBrw.  

Євгена Синельникова – https://is.gd/fcsWbe.