Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Судді Великої Палати Верховного Суду Олена Ситнік, Сергій Мартєв, Дмитро Гудима, заступник голови Касаційного кримінального суду у складі ВС, секретар Першої судової палати ККС ВС Наталія Антонюк, судді Касаційного цивільного суду у складі ВС Наталія Сакара, Євген Синельников, Ольга Ступак, Євгеній Краснощоков прочитали лекції в межах програми всеукраїнської підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів, організованої Національною школою суддів України.
Олена Ситнік зупинилася на питаннях щодо застосування норм права у трудових правовідносинах.
Серед іншого, лекторка наголосила на важливості захисту трудових прав в умовах воєнного стану та в післявоєнний період. Вона висвітлила актуальну практику Верховного Суду, а також розповіла про особливості застосування норм законодавства щодо обмеження трудових прав у воєнний час, зокрема на прикладі постанови КЦС ВС від 28 червня 2023 року у справі № 753/12209/22 (провадження № 61-5606св23).
Щодо юрисдикційності спорів у сфері трудових правовідносин суддя, зокрема, навела постанови ВП ВС від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 (провадження № 14-113цс22) і від 6 вересня 2023 року у справі № 127/27466/20 (провадження № 12-10гс23). У них вказано про те, що спір про припинення трудового договору директора ТОВ є спором, який виник із корпоративних відносин, а отже він стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду, а також наведено порядок припинення таких правовідносин.
Доповідачка звернула увагу й на відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин. Олена Ситнік зазначила, що вони стосуються трудового й адміністративного права, а спори, які виникають із таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і навела відповідну практику КАС ВС.
Крім того, лекторка зосередилася на юрисдикційності трудових спорів з юридичною особою, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.
Сергій Мартєв висвітлив актуальну практику ВП ВС щодо розгляду заяв про заміну сторони виконавчого провадження. Спікер зупинився на питаннях, які стосуються процесуального правонаступництва:
Зокрема, Сергій Мартєв навів постанову ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14, у якій вказано, що правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включно зі стадією виконання судового рішення.
Щодо стадії виконавчого провадження суддя ВП ВС, серед іншого, зазначив, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі ст. 52 ГПК України (ст. 55 ЦПК України) (постанова ВП ВС від 3 листопада 2020 року у справі № 916/617/17).
Окрім цього, доповідач наголосив, що заміна основного боржника у виконавчому документі на двох боржників – основного та субсидіарного – без наявності судового рішення щодо субсидіарного боржника позбавить його можливості реалізації в повному обсязі своїх процесуальних прав, які б він мав можливість реалізувати під час позовного провадження (постанова ВП ВС від 20 квітня 2022 року у справі № 910/2615/18, провадження № 12-75гс21).
Наталія Сакара розповіла про використання ЄСІТС під час розгляду цивільних справ на підставі окремих правових позицій ВС.
Суддя звернула увагу на практику ЄСПЛ щодо забезпечення права на доступ суду при зверненні до суду з використанням інформаційних технологій.
Також вона проаналізувала новели Закону України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», який набере чинності 18 жовтня 2023 року. Зокрема, Закон передбачає обов’язкову реєстрацію електронних кабінетів у ЄСІТС для адвокатів, нотаріусів, державних і приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органів державної влади та інших державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб.
.jpg)
Наталія Сакара акцентувала, що 13 вересня 2023 року ВП ВС ухвалила постанову у справі № 204/2321/22, в якій зробила висновок про можливість надсилання процесуальних документів на офіційну електронну адресу суду, однак вони мають бути підписані ЕЦП. Водночас таким способом комунікації не можуть користуватися ті, хто зобов’язаний зареєструватися в ЄСІТС.
Суддя звернула увагу на додаткові обов’язки працівників суду і учасників справи в разі реалізації останніми права на звернення до суду в електронній формі.
Також Наталія Сакара розповіла про використання інформаційних технологій для належного повідомлення учасників справи, проведення судового засідання в режимі відеоконференції, дослідження доказів у разі проведення такого судового засідання, про електронні докази та ін.
Наталія Антонюк прочитала лекцію «Злочини проти основ національної безпеки України: кримінально-правова характеристика». Вона висвітлила питання, які стосуються кримінально-правової оцінки злочинів проти основ національної безпеки. Зокрема, більш детально суддя зосередилася на кримінально-правовій оцінці колабораціонізму, розмежуванні державної зради із складами злочинів, якими було доповнено КК України після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, в тому числі статті 111-1, 111-2, 436-2 КК України. Також під час лекції Наталія Антонюк звернула увагу на питання, які стосуються організації судового процесу в цих категоріях проваджень, розглядах справ, які проводяться in absentia.
Євген Синельников розповів про судові спори щодо дітей у практиці ВС в період воєнного стану. Суддя звернув увагу на доповідь від 26 серпня 1996 року представника Організації Об’єднаних Націй (Graça Machel) про вплив збройних конфліктів на дітей, в якій наголошено, що війна становить серйозну небезпеку для фізичного та психічного здоров’я дітей. Зауважив, що через війну на сьогодні приблизно 1,3 млн українських дітей проживають у країнах ЄС. Суди цих країн вирішили низку спорів щодо повернення дітей, які знайшли прихисток на території вказаних держав. Так, ухвалено чотири судові рішення про повернення дітей, зокрема з Польщі та Німеччини, до України. В 11 справах відмовлено в поверненні дітей до України, головними чином з посиланням на безпекові питання. П’ять справ завершилося затвердженням судом (Німеччина, Швейцарія, Польща) мирових угод, які, серед іншого, передбачають, що дитина залишатиметься проживати з матір’ю за кордоном до припинення в Україні воєнного стану, після чого мати з дитиною повернуться в Україну.
Євген Синельников проаналізував практику ВС у справах щодо повернення дітей в Україну з-за кордону. Зокрема, КЦС ВС сформулював позицію, що дитина не може бути залишена в небезпечній для її фізичного та психічного здоров’я ситуації. Отже, серед інших обставин, що мають істотне значення, судам слід досліджувати безпекову ситуацію та обмеження, пов’язані із проведенням бойових дій і їх наслідками. При цьому сам факт запровадження на території України воєнного стану не є достатньою підставою для визначення місця проживання дитини з одним із батьків, зокрема з тим, який проживає за межами України.
Крім того, доповідач звернув увагу на висновки КЦС ВС щодо зупинення провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи у складі ЗСУ або інших законних військових формувань.
Ольга Ступак розповіла про вирішення спадкових спорів у практиці ВС. У доповіді вона порушила такі питання:
Зокрема, суддя проаналізувала деякі постанови КЦС ВС, в яких суд визначив додатковий строк на прийняття спадщини, а також у яких відмовив у задоволенні такого клопотання. На прикладах судової практики вона розповіла, коли відбувається / не відбувається перехід права на спадкування (спадкова трансмісія), і навела відповідну схему.
Євгеній Краснощоков висвітлив практику ВС щодо відшкодування моральної шкоди. Серед іншого, він зазначив, що в постанові ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц міститься визначення, що таке моральна шкода. Суддя також звернув увагу, що в постанові від 1 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц ВП ВС зробила висновок, що компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. А в постанові від 1 березня 2023 року у справі № 496/1691/19 КЦС ВС вказав, що можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.
Також Євгеній Краснощоков розглянув такі питання: умови для компенсації моральної шкоди; тягар доказування в сфері компенсації моральної шкоди; компенсація моральної шкоди та зобов’язання; розмір компенсації моральної шкоди; моральна шкода і спадкування; моральна шкода в окремих сферах; позовна давність і вимога про компенсацію моральної шкоди; окремі процесуальні аспекти при пред'явленні вимоги про компенсацію моральної шкоди та ін.
Дмитро Гудима розповів про актуальну практику ВП ВС щодо ефективних способів захисту прав власників і користувачів земельних ділянок. Він акцентував, що ключовим для визначення ефективності способу захисту є те, що після ухвалення судового рішення особі, чий позов задоволено, не треба повторно йти до суду, і це рішення справді можна виконати. У своїй практиці ВП ВС орієнтувалася на максимальне виведення із судової системи штучних справ, які не спрямовані на вирішення жодного спору. Їх ініціюють з метою: а) отримати судове рішення про встановлення певних фактів, якими сторона хоче скористатися в іншому провадженні, ймовірно, навіть в іншій юрисдикції; б) отримати рішення, щоб обґрунтувати нововиявлені обставини для перегляду іншої справи. Доповідач зазначив, що такі рішення, зокрема, роблять судову систему непривабливою для інвесторів. Останні не можуть бути певними, що прийняте на їхню користь рішення через роки не буде переглядатися за такими «нововиявленими» обставинами.
.jpg)
Також Дмитро Гудима наголосив, що один спір повинен бути вирішений в одному судовому процесі (принцип процесуальної економії). Бажано, щоб у спорі було заявлено одну чи дві позовні вимоги.
Крім того, суддя зауважив, що для ефективного захисту прав позивача суд має інтерпретувати позовні вимоги з огляду на те, якого результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору (постанови ВП ВС від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункти 58–60), від 20 червня 2023 року у справах № 633/408/18 (пункти 11.10, 11.13) і № 554/10517/16-ц (пункти 7.48, 7.50)).
Презентації суддів-доповідачів:
Сергія Мартєва – https://is.gd/QfMtd7
Наталії Сакари – https://is.gd/F0jy5p
Євгена Синельникова – https://is.gd/Rbbua4
Ольги Ступак – https://is.gd/itoSW1
Дмитра Гудими – https://is.gd/Ppx4Oi.
_03_03.png)