Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду Євген Петров прочитав лекцію «Актуальна судова практика розгляду національними судами цивільних справ про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди» в межах всеукраїнського семінару для суддів місцевих загальних судів, організованого Національною школою суддів України.
Євген Петров звернув увагу, що договір страхування є реальним договором, тобто він набуває чинності з моменту здійснення страхувальником страхових платежів. Суддя навів приклад із практики, коли власник транспортного засобу підписав договір страхування, однак не встиг сплатити відповідний платіж, а з автомобілем сталася ДТП. КЦС ВС вказав, що договір підписаний сторонами, але він набирає чинності з наступного дня після того, як страхувальник здійснив відповідний платіж.
Також доповідач акцентував, що при тлумаченні договору страхування слід застосовувати принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав). Він зауважив, що в більшості випадків договори страхування є договорами приєднання, коли страхова компанія висуває умови, а страхувальник приймає їх або ні. Тож якщо виникає необхідність у тлумаченні договору, необхідно застосовувати відповідний принцип. «Тому при укладанні договорів страхові компанії повинні діяти добросовісно», – сказав Євген Петров.
Суддя звернув увагу на постанову КЦС ВС від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, в якій зроблено висновок, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації пов’язаної з таким використанням електросамоката діяльності його характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
У постанові від 15 липня 2020 року у справі № 309/2088/16-ц ВС КЦС виснував, що чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування одного об’єкта з різними страховиками. У разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об’єкта від тих самих ризиків страхувальник зобов’язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов’язку тягне нікчемність нового договору страхування.
Євген Петров порушив питання щодо належного відповідача у справах про відшкодування завданої в ДТП шкоди. Верховний Суд зробив висновок, що в разі наявності договору страхування завжди спочатку треба позиватися до страхової компанії, а не до безпосередньо заподіювача шкоди.
Однак у практиці КЦС ВС поставало питання належного відповідача у випадку, коли страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена з реєстру МТСБУ, перебуває в стані припинення (банкрутства), фактично не здійснює діяльності. Суд зазначив, що потерпіла в ДТП особа, навіть стягнувши з такого страховика страхове відшкодування на підставі судового рішення, не отримає реального відшкодування завданої в ДТП шкоди, що є несправедливим. У такому разі відшкодування слід стягувати із заподіювача шкоди, але позивач повинен обґрунтувати, чому в цьому спорі слід вчинити саме так.
У постанові Великої Палати ВС від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к зроблено висновок, що для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до МТСБУ про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов’язковим.
Євген Петров звернув увагу і на постанову ВП ВС від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20). В ній зроблено висновок, що у випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика за відшкодуванням шкоди з пропуском річного строку, однак доведе, що вжила розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, а строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страхової компанії, винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі в судовому порядку.
Також доповідач проаналізував постанову ВП ВС від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 (провадження № 14-25цс23), в якій вирішується питання щодо необхідності повернення залишків автомобіля відповідачеві, та інші постанови.
Презентація Євгена Петрова – https://is.gd/gGwNQ8.