Гендерна рівність і правосуддя: суддя ВС окреслила проблемні питання про встановлення гендерночутливих ситуацій у кримінальних провадженнях

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну кількість судових рішень щодо гендерно зумовленого насильства збільшилася. На цьому наголосила Надія Стефанів, суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді, президентка ГО «Всеукраїнська асоціація жінок-суддів» під час лекції, присвяченої судовій практиці з розгляду кримінальних проваджень щодо гендерно зумовленого насильства та проблемним питанням про встановлення гендерночутливих ситуацій у кримінальних провадженнях.

Окреслюючи проблемні моменти, суддя ВС акцентувала на питанні щодо кваліфікації злочинів стосовно жінок у контексті внесення в ЄРДР та виокремлення цієї категорії проваджень за певними маркерами. Іншим проблемним аспектом є вчинення гендерно зумовленого насильства, зокрема сексуального, військовослужбовцями росії – ця категорія злочинів вважатиметься міжнародними злочинами.

За словами спікерки, існує думка, підтверджена судовою практикою, що злочин, вчинений у межах домашнього насильства, який не отримав належного реагування і покарання, може перерости в тяжкий та особливо тяжкий гендерно зумовлений злочин. На її думку, завдяки ратифікації Україною у червні 2022 року Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) судді України можуть ефективніше тлумачити ст. 126-1 КК України «Домашнє насильство» та інші статті, які пов’язані з насильством.

Під час лекції Надія Стефанів зупинилася на розмежуванні кваліфікації складів злочинів, зокрема передбачених ст. 125 КК України («Умисне легке тілесне ушкодження») та ст. 126-1 КК України («Домашнє насильство»), проаналізувала можливість закриття кримінального провадження у зв’язку з примиренням сторін за ініціативою потерпілої особи, акцентувала на ухваленні вироків на підставі угод про примирення та на необхідності з’ясування судом ініціатора такої угоди, оскільки в законодавстві зазначено, що угоду про примирення може ініціювати лише потерпіла особа. Детальніше про це – у презентації: https://bit.ly/3oeb8hY.

Лекція відбулася в межах всеукраїнського семінару для суддів, помічників суддів, працівників апаратів судів «Гендерна рівність і правосуддя: підходи Швеції та України», організованого Харківським і Львівським регіональними відділеннями Національної школи суддів України.