Судді КГС ВС розповіли про актуальну судову практику Верховного Суду в господарському судочинстві

Судді Верховного Суду у Касаційному господарському суді прочитали лекції в межах всеукраїнської підготовки для підтримання кваліфікації суддів та помічників суддів місцевих господарських судів, організованої Львівським регіональним відділенням Національної школи суддів України.

Вітаючи слухачів підготовки, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач наголосила на тому, що повномасштабне вторгнення росії в Україну не зупинило процес правосуддя. Попри масовані ракетні удари, повітряні тривоги, руйнування об’єктів критичної інфраструктури суди України шукали й знаходили можливості для того, щоб розглядати справи. «Судова система України забезпечує відправлення правосуддя в надскладних умовах, і це викликає неабиякий подив та захват у міжнародних партнерів. При цьому судді постійно підвищують кваліфікацію та вдосконалюють професійний рівень», – зазначила вона.

Ефективні способи захисту

Аналізуючи під час лекції способи захисту порушеного права, Лариса Рогач акцентувала на тому, що практика Верховного Суду щодо способів захисту базується на двох основних взаємопов’язаних принципах. По-перше, спосіб захисту має бути належним та ефективним. По-друге, має дотримуватися принцип процесуальної економії, тобто забезпечуватися відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових заходів захисту. Детальніше – у презентації Лариси Рогач за посиланням: https://bit.ly/3nYk5LM.

Про способи захисту прав та інтересів у корпоративних спорах розповіла суддя ВС в КГС Ірина Кондратова. Лекторка зупинилася на найновішій практиці Верховного Суду з цього питання. Зокрема, у постанові КГС ВС від 28 березня 2023 року у справі № 911/2446/21 йдеться про те, що ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися з огляду на конкретні обставини справи, в тому числі з урахуванням обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників тощо.

А в постанові від 14 березня 2023 року у справі № 740/612/19 КГС ВС констатував, що застосування позивачкою такого способу захисту, як визнання в судовому порядку недійсним рішення загальних зборів учасників, відповідає змісту порушеного права та є ефективним. ВП ВС неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Детальніше про це – у презентації Ірини Кондратової: https://bit.ly/42A6IRa.

Єдність судової практики

Актуальні питання здійснення судового провадження під час розгляду справ у суді першої інстанції за практикою Верховного Суду висвітлила суддя Верховного Суду в КГС, секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Тетяна Дроботова. Зокрема, лекторка акцентувала на аспектах виключної підсудності, визначенні належного суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, оскарженні ухвали про відмову в зміні способу виконання рішення, праві третьої особи на звернення із самостійними вимогами щодо предмета спору, застосуванні рішень Суду Європейського Союзу як джерела права та ін.

Детальніше із судовою практикою ВС щодо цих та інших питань можна ознайомитися у презентації Тетяни Дроботової: https://bit.ly/3LhcuA0.

Проблемні питання забезпечення єдності судової практики висвітлила суддя ВС в КГС Наталя Волковицька. Вона зазначила про те, що єдність судової практики – це складова права на справедливий суд, та окреслила інструменти, надані законодавцем, для забезпечення цієї єдності. Серед таких інструментів – передача справи на розгляд ВП ВС, судової палати чи об’єднаної палати касаційного суду для врегулювання розбіжностей у застосуванні певних правових норм, відступу від правової позиції чи вирішення виключної правової проблеми. «У зв’язку зі зміною законодавства та розвитком суспільних правовідносин деякі правові підходи застарівають, тож судова практика має реагувати на ці тенденції», – переконана лекторка.

Вона проаналізувала ухвали, у яких справа передавалася на розгляд ВП ВС чи об’єднаної палати для того, щоб з’ясувати, які проблемні моменти виникають у судах, і спрогнозувати, як судова практика може розвиватися в майбутньому. Зокрема, йдеться про питання оренди земельної ділянки, кредитних договорів, виконавчого провадження, застосування процесуального законодавства та ін. Детальніше з ухвалами касаційних судів можна ознайомитися у презентації Наталі Волковицької: https://bit.ly/3HqXBtW.

Договірні зобов’язання

Особливості розгляду та вирішення спорів, що виникають із забезпечення виконання кредитних зобов’язань, окреслив суддя Верховного Суду у КГС Юрій Чумак. За його словами, ця тема пов’язана передусім із питаннями іпотеки, і перш ніж аналізувати її, лектор наголосив на деяких загальних процесуальних питаннях. Зокрема, він звернув увагу на постанову ВП ВС від 12 травня 2020 року у справі № 921/730/13-г/3, у якій ідеться про те, що рішення суду, яким вирішено спір між кредитором і боржником та/або поручителем щодо стягнення заборгованості, яким визначено розмір такої заборгованості, не має преюдиційного характеру для заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) за основним кредитним зобов’язанням і за загальним правилом не може бути оскаржене в апеляційному порядку такою особою в разі її незалучення до участі у справі.

«Раніше існувала проблема, яка полягала в тому, що спори, пов’язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, розглядалися в різних юрисдикціях. Це питання ефективно врегулювала ВП ВС», – сказав Юрій Чумак. Так, ВП ВС у постанові від 23 листопада 2022 року у справі № 345/1537/21 констатувала, що заміна однієї зі сторін забезпечувального зобов’язання не впливає на визначення юрисдикції спору, який підлягає розгляду в тому судочинстві, що і спір за основним зобов’язанням, який був розглянутий господарським судом. Детальніше із презентацією лектора можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3oOCI5c.

Банкрутство і неплатоспроможність

Із лекцією про актуальну судову практику у справах про банкрутство виступив суддя ВС у КГС Олександр Банасько. За його словами, із введенням у дію КУзПБ запроваджено концентрацію розгляду господарським судом в межах справи про банкрутство всіх майнових спорів за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (відповідачем чи позивачем). Принцип концентрації розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство всіх майнових спорів за участю боржника був сформований у правових висновках касаційних судів, який надалі закріпили у ст. 7 КУзПБ.

Лектор зауважив, що визначені в ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України (постанова КГС ВС від 12 січня 2021 року у справі № 916/97/20). Він додав, що Законом України від 20 березня 2023 року № 2971-ІХ внесено цілий ряд змін до Кодексу, зокрема і в ст. 7, а саме про те, що заяви учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Детальніше із презентацією судді можна ознайомитися тут: https://bit.ly/3nFxh8A.

Окрім того, Олександр Банасько виступив на семінарі «Розгляд справ про неплатоспроможність фізичних осіб господарськими судами: проблеми та шляхи вирішення», організованому в межах підготовки. У своєму виступі суддя ВС в КГС розповів про актуальну судову практику Верховного Суду у справах про неплатоспроможність фізичних осіб. Він зазначив про те, що певні прогалини у правовому регулюванні цього інституту заповнюються судовою практикою.

«Під час розгляду справ про неплатоспроможність визначальним критерієм для застосування відповідних процедур до боржника є його добросовісність. Результат судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичної особи не має бути спрямований на уникнення та переслідувати цілі унеможливлення задоволення кредиторських вимог до боржника», – наголосив суддя. Детальніше про судову практику з цієї теми – у презентації Олександра Банаська за посиланням: https://bit.ly/3HOY6xM.

Інтелектуальна власність

Конкурентна боротьба між учасниками ринкових відносин, різноманіття форм результатів інтелектуальної власності, способів і засобів відтворення результатів інтелектуальної власності сприяють зростанню попиту на об’єкти інтелектуальної власності. На цьому наголосила суддя ВС у КГС Тетяна Малашенкова під час виступу з лекцією, яка присвячена розгляду спорів, пов’язаних із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності. За її словами, інтелектуальна власність використовується в економічній діяльності в усіх без винятку формах. Інтелектуальна власність швидко змінюється і стає потужною силою для економічного й культурного розвитку суспільства.

Лекторка зауважила, що з метою перевірки правильності застосування господарськими судами України законодавства про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності КГС ВС періодично аналізує судову практику у справах зі спорів про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності. Ці справи складні й великі за обсягом, хоча, якщо порівняти з іншими категоріями справ, – їх на розгляді судів перебуває менше. Більшість спорів щодо інтелектуальної власності стосується порушення авторських і суміжних прав та визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг. Детальніше із судовою практикою ВС щодо ефективних способів захисту справ на об’єкти інтелектуальної власності можна ознайомитися у презентації Тетяни Малашенкової: https://bit.ly/41bBeiZ.

Земельні питання

Особливості розгляду та вирішення спорів з приводу оренди державного та комунального майна проаналізувала суддя ВС в КГС Надія Багай. Ці питання є актуальними у зв’язку з уведенням в дію 1 лютого 2020 року оновленої редакції Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та апробацією застосування підзаконних нормативно-правових актів, зокрема постанов КМУ від 3 червня 2020 року № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» та від 27 травня 2022 року № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

Лекторка розповіла про практику застосування Верховним Судом оновлених норм зазначеного Закону в частині внесення змін до договору оренди державного та комунального майна, у тому числі у зв’язку з необхідністю приведення строку дії договору у відповідність до ст. 9 цього Закону в разі, якщо строк чинного договору становить менше ніж п’ять років. Детальніше – у презентації Надії Багай: https://bit.ly/3AJWIbR.

Суддя ВС в КГС Віталій Зуєв виступив із лекцією, присвяченою судовій практиці з питань припинення права користування, оренди земельної ділянки. Під час виступу він зосередився на аспектах використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, систематичної несплати земельного податку або орендної плати, набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам закону, поновлення договору оренди землі.

Серед іншого, суддя ВС звернув увагу на постанову КГС ВС від 30 червня 2022 року у справі № 905/198/21, у якій ідеться про те, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення юридичної особи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво. Також він проаналізував висновки ВП ВС щодо права прокурора на оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочину про розпорядження майном, викладені в постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21).

Детальніше із презентацією Віталія Зуєва можна ознайомитися тут: https://bit.ly/3Vjo02u.