Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Судді Верховного Суду розповіли про актуальну судову практику в цивільних і кримінальних справах у межах підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів, організованої Національною школою суддів України.
Суддя ВС у Касаційному цивільному суді Наталія Сакара прочитала лекцію на тему «Диджиталізація цивільного судочинства та забезпечення права на доступ до правосуддя. Використання інформаційних технологій для належного повідомлення учасників справи».
Вона розповіла про особливості звернення до суду в електронній формі, зокрема направлення процесуальних документів через підсистему «Електронний суд» і на офіційну електронну адресу суду, звернула увагу на обов’язки працівників суду перевіряти електронну пошту та реєструвати у визначені терміни документи, що надійшли на неї, перевіряти підписи на таких документах. Розглянула суддя й питання щодо повідомлення сторін про дату й місце розгляду справи (через електронну пошту та вебпортал судової влади України, смс-повідомлення, месенджери та ін.).
Також лекторка висвітлила тему розгляду справи в режимі відеоконференції. Зокрема, розповіла про особливості такого розгляду та ризики, що виникають під час його здійснення, зупинилася на електронних доказах (ішлося про їх форми, допустимість, дослідження, оцінку та витребування тощо).
Секретар Другої судової палати КЦС ВС Марина Червинська виступила з лекцією «Трудові спори в контексті змін до законодавства про працю в умовах воєнного стану».
Вона навела практику ВС щодо застосування деяких положень КЗпП України до внесення змін, пов’язаних із введенням воєнного стану, та звернула увагу на проблемні питання, які вже виникають чи можуть виникнути із застосуванням нових норм.
Марина Червинська проаналізувала судову практику стосовно п. 5 ст. 41 зазначеного Кодексу (розірвання трудового договору через припинення повноважень посадових осіб); щодо необхідності отримання згоди профспілкового комітету на звільнення працівника; відповідальності за затримку розрахунку при звільненні (ст. 117 КЗпП України) та ін.
Були висвітлені проблемні питання застосування Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (від 15 березня 2022 року № 2136-IX). Зокрема, трудовий договір можна припинити в разі відсутності працівника на роботі понад чотири місяці, коли немає інформації про причини цього (п. 8-3 ст. 36 Кодексу). Таку інформацію може бути складно отримати, якщо працівник виїхав за кордон. У п. 6 ст. 41 КЗпП України передбачено можливість розірвання трудового договору через знищення виробничих потужностей внаслідок бойових дій. Але виникають питання щодо обов’язку запропонувати такому працівнику іншу роботу, щодо звільнення вагітних жінок або таких, що виховують дітей, та ін.
Суддя ВС у КЦС Василь Крат прочитав лекцію на тему «Солідарність: матеріальний і процесуальний аспект в практиці Верховного Суду».
Він зауважив, що виконання зобов’язання має бути проведене належними сторонами. При цьому зобов’язання можуть бути часткові та солідарні; солідарне зобов’язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання. При існуванні множинності осіб у зобов’язанні виникають часткові зобов’язання, тому кредитор у частковому зобов’язанні має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати свій обов’язок у рівній частці (а не солідарно). Негативне зобов’язання завжди є неподільним. Як наслідок, неможливим є виникнення часткової множинності осіб як на стороні боржника, так і на стороні кредитора. В обох сторін може виникнути тільки солідарна множинність осіб. Причому при пасивній множинності кожен із боржників повинен виконувати зобов’язання і утримуватися від певної дії не спільно з іншими, а індивідуально.
Доповідач проаналізував судову практику щодо часткових і солідарних зобов’язань, звернув увагу на норми деяких законів, що передбачають солідарні зобов’язання. Суддя навів рішення ВС щодо солідарного обов’язку боржника та іпотекодавця, боржника й поручителя, подружжя, такого обов’язку за договорами позики, довічного утримання, а також щодо солідарного обов’язку власників джерел підвищеної небезпеки, при відшкодуванні майнової чи моральної шкоди тощо.
Також він звернув увагу, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі ВС, секретар Другої судової палати Валентина Щепоткіна обговорила із суддями першої інстанції проблемні питання щодо застосування судом положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Акценти були зроблені на необхідності визначення поняття кримінального правопорушення проти життя та здоров’я особи, яке охоплюється не тільки злочинами, передбаченими в розд. ІІ Особливої частини КК України, а також включать інші склади злочинів, у яких додатковим об’єктом посягання є життя та здоров’я особи, про що йдеться у висновку, викладеному в постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 13 лютого 2023 року (провадження № 51-5954кмо21).
Під час заходу судді також обговорили поняття строків досудового розслідування, що передбачені у п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, в аспекті моменту закінчення таких строків із наведенням практики Касаційного кримінального суду; строків, які відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України не враховуються у строк досудового розслідування; порядок продовження цих строків досудового розслідування та суб’єктів їх продовження, виходячи зі змін, які були внесені в норми КПК України із цих питань.
Предметом обговорення стало і визначення строків при скасуванні прокурором постанови слідчого про закриття кримінального провадження та при поверненні обвинувального акта прокурору і його надходження до суду після усунення недоліків.
Зазначені питання були предметом обговорення на підставі рішень із цих питань, які прийняті як ОП Касаційного кримінального суду, так і судовими палатами ККС.
Суддя Великої Палати ВС Галина Крет виступила з доповіддю «Особливості доказування у кримінальному провадженні».
Вона навела практику ВС щодо особливостей процедури відкриття документів, на підставі яких проводилися НСРД; допустимості доказів, отриманих внаслідок проведення таких дій; підстав проведення НРСД; можливості використання доказів, отриманих під час таких дій, якщо згодом було перекваліфіковано злочин.
Також суддя розповіла, який саме слідчий суддя розглядає клопотання щодо НРСД, та про сам такий розгляд; про умови, за яких НРСД можуть бути розпочаті до постановлення відповідної ухвали слідчого судді; вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення НРСД; фіксацію ходу і результатів таких дій; повідомлення осіб, щодо яких проводилися такі дії; в яких випадках необхідно отримувати дозвіл слідчого судді на використання результатів НРСД з іншою метою.
Крім того, Галина Крет навела практику ЄСПЛ щодо визнання втручання у приватне спілкування та практику ВС щодо здійснення аудіо-, відеоконтролю особи (ст. 260 КПК України), зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (ст. 263 КПК України). Звернула увагу й на ст. 271 КПК України «Контроль за вчиненням злочину» та на рішення ЄСПЛ щодо провокації.
Секретар Пленуму ВС, секретар Першої судової палати КЦС ВС Дмитро Луспеник прочитав лекцію на тему «Деякі особливості застосування процесуального закону в суді першої інстанції».
Лектор зупинився на проблемних питаннях щодо застосування норм процесуального закону при відправленні правосуддя в суді першої інстанції відповідно до структури цивільного судочинства. Розповівши про найболючіші питання судової практики, Дмитро Луспеник решту лекції побудував у формі «запитання-відповіді», щоб відповісти саме на ті запитання, які особливо цікавили суддів першої інстанції. Найбільше питань було, звичайно, про застосування норм процесуального закону під час війни.
Він зазначив, що процесуальне законодавство не пристосоване для воєнного часу, однак судді повинні вміти застосовувати чинні норми до умов, у яких сьогодні опинилася Україна. При цьому не можна порушувати ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до суду та слід уникати надмірного формалізму.
Суддя ВС у ККС Наталія Марчук виступила на тему «Загальна характеристика воєнних та військових злочинів як окремих категорій кримінальних правопорушень за Кримінальним кодексом України. Воєнні злочини як вид міжнародних злочинів».
Військові злочини передбачені в КК України. Доповідачка звернула увагу на спеціальні ознаки військового злочину, на специфічні злочини, наприклад вчинення яких передбачено тільки в бою (зокрема, мародерство вчиняється виключно на полі бою, а не під час дії воєнного стану загалом). Вона розповіла також про зміни до КК України щодо військових злочинів, зокрема до ст. 43-1, яка передбачає так званий бойовий імунітет.
Натомість КК України не містить формулювання, що таке воєнний злочин. Загалом воєнні злочини – це порушення міжнародного гуманітарного права, яке, згідно з ним, є кримінально караним. Тобто це злочини, які передбачені міжнародними документами, а отже відносяться до категорії міжнародних кримінальних злочинів. Наталія Марчук зауважила, що воєнні злочини вчиняють окремі фізичні особи, а не держави, тому за них наступає індивідуальна кримінальна відповідальність.
Суддя ВС у ККС Надія Стефанів прочитала лекцію на тему «Аналіз взаємозв’язку норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного кримінального права з національним кримінальним правом у контексті їх застосування при ухваленні судових рішень у кримінальних провадженнях щодо військових та воєнних злочинів».
Доповідачка розповіла про види міжнародних злочинів (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочини агресії) та їх особливості, зазначила про поняття й категорії воєнних злочинів, їх елементи і пояснила взаємозв’язок між нормами міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права з національним кримінальним правом.
Також вона звернула увагу на юрисдикцію Міжнародного суду ООН, Міжнародного кримінального суду та трибуналів. Зауважила, що особливістю МКС є те, що він не працює in absentia (заочний розгляд справи), а тому, щоб притягнути російське керівництво до відповідальності за воєнні злочини, потрібен спеціальний трибунал.
Суддя КЦС ВС Ірина Воробйова виступила з лекцією на тему «Актуальна практика Верховного Суду з питань розгляду сімейних спорів в умовах воєнного стану».
Лекторка проаналізувала практику ВС щодо усиновлення, позбавлення батьківських прав і про відібрання дитини від батька / матері без позбавлення батьківських прав, оскарження батьківства, визначення місця проживання дитини і способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею тощо.
Доповідачка акцентувала на необхідності забезпечення якнайкращих інтересів дитини під час розгляду таких справ, а також сказала про важливість врахування думки дитини і що думка дитини не є єдиною підставою для ухвалення рішення, оскільки може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів.
Ірина Воробйова ознайомила слухачів і з особливостями виконання судових рішень у справах, які стосуються стягнення аліментів, під час дії воєнного стану; визначення розміру аліментів у частці від заробітку та у твердій грошовій сумі; участі батьків у додаткових витратах на дитину; зміни розміру аліментів, та ін.
Суддя КЦС ВС Ольга Ступак прочитала лекцію на тему «Вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Вона висвітлила такі питання:
Ольга Ступак зауважила, що відповідачем у таких справах є саме держава, яка діє через компетентні органи. Також вона зазначила, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, закриття кримінальної справи внаслідок застосування закону про амністію не є реабілітуючими обставинами, а тому не можуть бути підставами для відшкодування моральної шкоди.
Суддя ВС у ККС Сергій Фомін виступив із лекцією «Особливості оцінки доказів, отриманих під час дії воєнного стану».
Він звернув увагу на зміни до розд. IX-І КПК України «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану», внесені у 2022 році.
Доповідач наголосив на необхідності підтвердження належності суб’єкта досудового розслідування для визнання допустимості зібраних доказів (вони мають бути зібрані особами, повноваження яких оформлено належним чином) та навів відповідну практику ВС. Також недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України). Наприклад, ККС ВС зробив висновок, що проведення обшуку житла слідчим, який не мав повноважень у кримінальному провадженні, є порушенням вимог КПК України та тягне недопустимість протоколу обшуку. В інших рішеннях ККС ВС вказав на відсутність права у слідчого, прокурора доручати проведення обшуку оперативним підрозділам.
Крім того, Сергій Фомін навів практику ВС щодо застосування доктрини «неминучого виявлення», що є одним з винятків із доктрини «плодів отруйного дерева». Ідеться про те, що коли доказ отриманий із порушенням, але він неминуче був би отриманий незалежно від такого порушення, то цей доказ може бути визнаний допустимим. Такий висновок узгоджується з практикою ЄСПЛ.
Суддя ВС у КЦС Євген Петров виступив із доповіддю «Проблемні питання при розгляді справ щодо лісового та водного фонду».
Він розповів про ефективні способи захисту у відповідних спорах. Так, у справах, що стосуються земель водного фонду, необхідно подавати негаторний позов, а щодо лісового фонду – віндикаційний. Критерієм визначення таких способів захисту є володіння землею: землі водного фонду не можуть вибути із власності держави, тож можна говорити лише про усунення перешкод у користуванні, натомість держава може відчужувати землі лісового фонду, тому мова має йти про їх витребування з чужого незаконного володіння.
При цьому в разі заявлення віндикаційного позову не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи договори щодо відчуження земель, тому що такий спосіб захисту неефективний. Також Євген Петров зазначив, що не можна одночасно заявляти вимоги про витребування земельної ділянки та про усунення перешкод у користуванні нею (наприклад шляхом знесення споруд на ній тощо). Крім того, він сказав, що на розгляд ВП ВС передано справу, яка стосується ефективного способу захисту у спорі щодо земель паркової зони.
Суддя ВП ВС Дмитро Гудима прочитав лекцію «Деякі аспекти відповідальності держави за шкоду, завдану під час збройного конфлікту».
У своєму виступі він розповів, зокрема, про:
Доповідач наголосив на необхідності ретельного обґрунтування судами України рішень про стягнення відшкодування шкоди з держави-агресора, щоб не спричинити інфляцію таких рішень при зверненні до виконання в інших країнах. Зауважив, що перспектива виконання значно буде залежати від того, чи повідомлятиме суд державу-відповідача про розгляд справи. Для цього за відсутності чіткого правового регулювання слід використовувати можливості повідомлення, насамперед, через вебсайт.
Лектор зазначив також, що, посилаючись на практику ВС щодо відсутності в рф судового імунітету, суд не повинен обмежуватися лише цитуванням відповідної постанови ВС, а має обґрунтувати, чому саме в конкретній справі держава-агресор не має такого імунітету. Це теж необхідно для того, щоб у майбутньому забезпечити виконання судового рішення.
Суддя ВС у ККС Микола Ковтунович виступив на тему «Особливості застосування положень ст. 438 КК (порушення законів та звичаїв війни): форми, об’єктивні та суб’єктивні елементи, специфіка викладу формулювання обвинувачення».
Він розповів про співвідношення МГП та МКП, що таке міжнародний і воєнний злочин, яке місце ст. 438 КК України у кримінальному законі. Проаналізував диспозицію цієї статті та кожну передбачену нею форму злочину. Зокрема, звернув увагу на застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, і на те, що злочинцями є не лише ті, хто безпосередньо вчиняє воєнний злочин, але й ті, хто віддає наказ про його вчинення.
Загальними елементами об’єктивної сторони такого злочину є те, що діяння мало місце в контексті збройного конфлікту (міжнародного або неміжнародного характеру) та було пов’язане з ним; суб’єктивної – усвідомлення порушником фактичних обставин, які визначали наявність збройного конфлікту, а також умисел на вчинення таких дій.
Також Микола Ковтунович розповів про формулювання обвинувачення за вказаною статтею КК України та ін.
Презентації суддів ВС:
Наталії Сакари – https://bit.ly/3m4nOHi,
Василя Крата – https://bit.ly/3MndPrg,
Галини Крет – https://bit.ly/3UgBmMn,
Дмитра Луспеника – https://bit.ly/3msVCOo, – https://bit.ly/40TNeq5,
Надії Стефанів – https://bit.ly/40NdD95,
Ірини Воробйової – https://bit.ly/3mmhcE3,
Ольги Ступак – https://bit.ly/3KOKK6C,
Сергія Фоміна – https://bit.ly/40Z1tK8,
Дмитра Гудими – https://bit.ly/3Kmle7n.
_03_03.png)