Про принцип національної безпеки розповів суддя КАС ВС Ян Берназюк

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ян Берназюк у межах семінару для помічників суддів місцевих загальних та апеляційних судів, Верховного Суду розповів про принцип національної безпеки як підставу тимчасового обмеження прав і свобод людини в умовах воєнного стану (ст. 64 Конституції України) та відступу від зобов’язань держави (ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Доповідач зазначив, що головними завданнями адміністративного судочинства в аспекті застосування принципу національної безпеки є:

– гарантувати особі доступ до суду й ефективність судового захисту;

– не допустити свавільних рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

Суддя звернув увагу на звіт відділу з проведення досліджень Європейського суду з прав людини «Національна безпека та практика Європейського суду з прав людини». У ньому, зокрема, вказано, що можливість держави посилатися на міркування державної безпеки як на виправдання скорочення захисту, що надається в галузі прав людини, неминуче спричинює занепокоєння, оскільки ризик зловживання не може бути повністю виключений. Крім того, національна безпека часто згадується в контексті загрози тероризму, щоб узаконити різні обмеження деяких прав. Тобто йдеться про оцінку національної безпеки як причини для використання державами надзвичайних повноважень, що дозволяють обмежувати нормальний захист фундаментальних прав. Однак це поняття чітко не визначене, навіть певною мірою розпливчасте. Водночас у звіті з посиланням на справу «Есбестер проти Сполученого Королівства» («Esbester c. Royaume-Uni») вказано, чому неможливо надати цьому вичерпне визначення.

Ян Берназюк також запропонував новий підхід до вирішення публічно-правового спору у формі трискладового тесту, який передбачає, що суд, ухвалюючи рішення в межах суддівського розсуду (дискреції суду), перевіряє його на відповідність (несуперечність) принципам: 1) національної безпеки; 2) суспільного інтересу; 3) ефективності захисту порушеного права особи.

Відповідно до Основного Закону, як акцентував суддя, конституційні права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, проте в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть установлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Також доповідач розповів про права і свободи, які не можуть зазнавати обмежень навіть в умовах воєнного стану.

Крім того, суддя ознайомив слухачів із судовою практикою з питань національної безпеки.

Зокрема, Ян Берназюк зауважив про Рішення Конституційного Суду України від 27 грудня 2022 року № 4-р/2022 щодо повної назви релігійних організацій. У цій справі Суд вирішував питання стосовно відповідності Конституції України Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України».

Спікер розповів про Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 щодо гарантій соціального захисту державних службовців.

Звернув увагу доповідач і на постанову Великої Палати ВС від 15 вересня 2022 року у справі № 9901/166/21, яка стосувалася рішення про припинення громадянства.

Суддя також висвітлив позицію ВС, викладену в постанові від 1 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22 стосовно виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Із презентацією Яна Берназюка можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3J7sFzO.