Строки досудового розслідування: актуальна судова практика ВС

Секретар Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк в межах підготовки Національною школою суддів України помічників суддів та секретарів судового засідання Верховного Суду провела лекцію на тему «Строки досудового розслідування».

Під час навчання обговорили низку питань, що стосуються строків досудового розслідування, у контексті яких Наталія Антонюк наголосила на правових позиціях суду касаційної інстанції.

Лекторка зауважила, що більшість дослідників вважають тему строків досудового розслідування безмежною, оскільки в рамках цієї проблематики виникає багато дискусійних запитань. Проте суддя наголосила, що з величезної кількості питань, які стосуються строків досудового розслідування вже сформульовані правові позиції Касаційного кримінального суду.

Наталія Антонюк звернула увагу слухачів на визначення «початку», «завершення» та «закінчення» досудового розслідування. Вказала на важливий висновок, що міститься в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 лютого 2021 року у справі № 344/6630/17 (провадження № 51‑4852км20), де Верховний Суд констатував, що закон містить поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, наслідком якого є звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок – визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення – фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування. До цього слід додати, що законодавчі обмеження на проведення слідчих (розшукових) дій «прив’язані» саме до закінчення, а не до завершення досудового розслідування.

Наталія Антонюк розповіла про початок строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. З цією метою зазначила про висновок, який сформульовано в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 лютого 2022 року у справі № 543/1309/19 (провадження № 51-4884км21), згідно з яким лише саме собою внесення прокурором (слідчим) відомостей до ЄРДР про завершення досудового розслідування та складання (оформлення) письмового повідомлення не призведе до обізнаності підозрюваного та захисника про можливість ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування. Саме тому виконання цих дій не є початком строку ознайомлення з матеріалами, який відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України не включається до строків досудового розслідування, адже ознайомлення не може розпочатися раніше, ніж підозрюваному та захиснику стане відомо про надання доступу до матеріалів.

Також секретар Першої судової палати звернула увагу на висновок щодо застосування положень ч. 5 ст. 219 КПК України, який викладено в постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20 (провадження № 51-4684кмо21). Зазначила, що відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК України (в редакції Закону України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX) не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

Верховний Суд у вказаній постанові також вказав, що день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

Також у цій постанові наголошено ще на кількох важливих аспектах.

Забезпечення безпосереднього доступу до матеріалів досудового розслідування має бути максимально наближене до дня повідомлення про завершення досудового розслідування. Це також випливає зі змісту завдань кримінального провадження в частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (ст. 2 КПК України).

Разом з тим проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та наданням фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування, оскільки можуть існувати ситуації, коли уповноважені суб’єкти об’єктивно не можуть негайно надати фактичний доступ до вказаних матеріалів. До того ж приписи КПК України не містять вимоги «невідкладності» щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування.

Таким чином, день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не збігатися. День направлення або безпосереднього вручення повідомлення про завершення досудового розслідування, у якому зазначається дата, час та місце ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

Крім того, доповідачка звернула увагу слухачів на період, який не включається в строк досудового розслідування. З цією метою зазначила про висновок, що міститься в постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 20 грудня 2022 року у справі № 639/328/19 (провадження № 51-1451км22). Верховний Суд констатував, що періодом, який не включається в строк досудового розслідування, є період, що обчислюється з наступного дня після повідомлення підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування, в тому числі й час повідомлення захисників, які мали повноваження на здійснення захисту на час завершення досудового розслідування, однак розірвали з підозрюваними угоди про надання правової допомоги, до часу повідомлення слідчого про факт розірвання такої угоди.

Наталія Антонюк звернула увагу слухачів на позицію, висловлену в постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 10 листопада 2022 року у справі № 203/2076/21 (провадження № 51-1805км22), в якій зазначено, що у випадку, коли інтереси підозрюваного представляє декілька захисників, яких у різний час було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, то вести мову про неналежне виконання положень ч. 1 ст. 290 КПК Україна не можна.

Під час лекції лекторка загалом зупинилася на низці інших рішень касаційної інстанції, в яких виникало запитання щодо включення певних періодів у строк досудового розслідування.