Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ян Берназюк виступив із лекцією «Застосування судами принципу національної безпеки: український та міжнародний аспект» в межах програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів, організованої Дніпровським регіональним відділенням Національної школи суддів України.
Доповідач розповів про міжнародні стандарти застосування принципу національної безпеки. Зокрема, він звернув увагу на Рекомендації (2004)20 Комітету міністрів Ради Європи «Про судовий перегляд адміністративних актів», які мають універсальний характер і стосуються більшості питань щодо рішень суб’єктів владних повноважень. Так, у п. 13 Рекомендацій зазначено, що держави можуть встановлювати деякі винятки з поняття адміністративних актів, які повинні бути закріплені законодавчо, зокрема, стосовно актів, пов’язаних зі сферою міжнародних відносин та забезпечення національної безпеки.
Важливим є і те, що право на справедливий розгляд передбачає принцип, згідно з яким документи та інші матеріали у справі в суд повинні надавати адміністративні органи. За певних умов допустиме застосування особливих заходів з охорони змісту деяких документів, наприклад, якщо мова йде про національну безпеку (п. 64 Рекомендацій).
Ян Берназюк зазначив, що відповідно до пунктів 65, 66 Рекомендацій право на справедливий розгляд передбачає принцип змагального процесу, що згідно з практикою ЄСПЛ «означає можливість для сторін знати і коментувати висловлювання або докази, подані іншою стороною». Це стосується документів і будь-якої іншої інформації, що подається до суду, і не перешкоджає застосуванню судом різних захисних заходів, коли справа стосується документів, що містять таємну інформацію (наприклад, для збереження національної безпеки, професійної таємниці або прав на інтелектуальну власність).
Доповідач також висвітлив основні положення Закону Канади «Про надзвичайні ситуації» (Emergencies Act), метою прийняття якого було створення спеціальних механізмів гарантування національної безпеки держави та безпеки особи, збереження суверенітету й територіальної цілісності.
Суддя ознайомив слухачів із судовою практикою Великої Британії у відповідній категорії справ. Зокрема, звернув увагу на справу «Рада профспілок цивільної служби проти Міністра державної служби» (справа GCHQ [1985] AC 374, [1985] ICR 14), яка стосувалася заборони вступу до профспілок з підстав необхідності уряду гарантувати національну безпеку.
Розповів також про постанову Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі № 1540/4556/18 щодо дотримання суб’єктом інформаційної діяльності законодавства у сфері телебачення і радіомовлення.
Ян Берназюк висвітлив практику Європейського суду з прав людини. Він акцентував на рішенні ЄСПЛ у справі Communaute genevoise d'action syndicale (CGAS) проти Швейцарії (заява № 21881/20), у якому скаржилися на позбавлення права організовувати публічні заходи та брати участь у них після обмежень, запроваджених урядом для боротьби з COVID-19 згідно з відповідною постановою. Насамперед ЄСПЛ дійшов висновку, що повна заборона певного типу поведінки була серйозним заходом, що вимагало вагомих підстав для його виправдання, зокрема шляхом нагляду судами, уповноваженими врівноважувати конкуруючі інтереси.
Доповідач розповів і про рішення ЄСПЛ у справі «Шекс проти Хорватії» (заява № 39325/20), яка стосувалася скарги заявника на те, що його прохання про доступ до засекречених президентських архівів із метою проведення дослідження було відхилено з мотивів національної безпеки.
Йшлося також про справу «Аль-Дулімі і "Montana Management Inc." проти Швейцарії» (заява № 5809/08) щодо конфіскації майна на підставі застосованих санкцій, що є важливим інструментом підтримки та відновлення міжнародного миру і безпеки.
Презентація Яна Берназюка– за посиланням https://cutt.ly/rXIl4ej.