Про особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану розповіла Валентина Щепоткіна

Навесні цього року Верховна Рада України ухвалила низку змін до Кримінального процесуального кодексу України та доповнила його ст. 615-1, яка регулює порядок відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану.

Про це повідомила заступник голови, секретар Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Валентина Щепоткіна під час лекції в межах програми підготовки та підвищення рівня кваліфікації помічників суддів, консультантів та секретарів судового засідання ВС, організованої Національною школою суддів України.

За словами судді, ст. 615 КПК України в новій редакції регулює питання, що стосуються початку кримінального провадження, його учасників, посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування і ухвалюють процесуальні рішення, а також щодо повноважень судів і допустимості доказів.

«Законодавець пішов правильним шляхом і за відсутності технічної можливості доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань дав слідчим та прокурорам можливість ухвалювати рішення про початок досудового розслідування шляхом винесення відповідної постанови, яка має містити в собі усі дані, котрі вносяться в ЄРДР відповідно до ст. 214 КПК України. При цьому до винесення постанови про початок досудового розслідування може бути проведена така слідча дія, як огляд місця події», – зазначила суддя.

Крім того, законодавець визначив особливі вимоги до певних процесуальних аспектів проведення обшуку, огляду житла чи іншого володіння особи, а також обшуку особи, які мають значення при оцінці допустимості результатів цих слідчих дій.

Суть змін полягає в тому, що якщо залучення понятих при проведенні обшуку чи огляду є неможливим з об’єктивних причин або існує потенційна небезпека для їхнього життя та здоров’я, то слідчі дії можуть проводитися без залучення понятих, натомість обов’язково мають фіксуватися доступними технічними засобами відеофіксації.

Валентина Щепоткіна зауважила, що зміни торкнулися і важливих положень Кодексу, які стосуються судового контролю й повноважень слідчого судді. Так, у визначених законом випадках повноваження слідчого судді можуть бути передані керівникові прокуратури.

Йдеться, зокрема, про обрання запобіжного заходу, розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, арешт майна, проникнення до житла та обшук, продовження строків досудового розслідування, проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Окрім цього, суддя звернула увагу на закріплені в ст. 615 КПК України особливості визначення територіальної підсудності кримінальних проваджень і на зміну підходу до обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Під час виступу Валентина Щепоткіна акцентувала й на актуальних питаннях забезпечення єдності судової практики у кримінальному судочинстві. Суддя, зокрема, проаналізувала правову позицію Великої Палати ВС у справі, що містила виключну правову проблему щодо можливості зміни вироку, згідно з яким судом було призначено покарання із застосуванням ст. 75 КК України, шляхом призначення іншого, більш м’якого покарання без застосування цієї статті.

ВП ВС дійшла висновку про те, що і в засудженого, і в його захисника є право на подання такої скарги. Апеляційний суд може, не погіршуючи становище особи, застосувати інший, більш м’який вид кримінальної відповідальності, ніж застосований судом першої інстанції із застосуванням ст. 75 КК України.

«Якщо засуджений або його захисник оскаржує вирок, яким особу засуджено до позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням, і просить суд призначити покарання у вигляді штрафу, то суд, з урахуванням обставин справи та за наявності законних підстав, може застосувати більш м’яке покарання, навіть якщо воно є реальним», – пояснила суддя.