Суддя КАС ВС Ірина Желтобрюх розповіла про особливості оподаткування в період дії воєнного стану

У межах програми підготовки суддів окружних та апеляційних адміністративних судів «Здійснення правосуддя адміністративними судами в умовах війни: проблеми, виклики, шляхи вирішення», організованої Національною школою суддів України, 12 квітня 2022 року суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ірина Желтобрюх розповіла про особливості оподаткування в період дії воєнного стану.

Під час заходу суддя проаналізувала Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (від 3 березня 2022 року № 2118-ІХ), Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ) та Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ).

Ірина Желтобрюх зауважила, що після прийняття цих законів виникла низка запитань стосовно того, як внесені зміни узгоджуються із системою оподаткування, що визначена податковим законодавством України. А також були запитання про те, що робити платникам податків, у яких договір охоплює періоди не лише під час дії воєнного стану, а розпочався до його запровадження і закінчиться після його завершення.

Суддя зазначила, що спочатку виникли запитання: щодо порядку ініціації цього особливого спрощеного порядку оподаткування; щодо того, як саме відбуватиметься припинення його дії; який правовий статус і наслідки закінчення положення; які строки такого закінчення, а також його співвідношення із загальними нормами ПК України, що регулюють порядок, який не визначено новелами цих правових норм.

Лекторка поінформувала, що Державна податкова служба України надала офіційні роз’яснення і відповіді на найпоширеніші запитання. Такі роз’яснення щодо особливостей справляння єдиного податку перш за все дали відповідь на запитання стосовно того, на кого поширюється дія відповідного закону. Головним революційним приписом, за її словами, стала можливість переходу на єдиний податок з обороту.

Так, відповідно до роз’яснень ДПС України, на це мають право суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 млрд грн (законодавець працює над скасуванням цього обмеження) та без обмежень щодо кількості працевлаштованих осіб. Вичерпно викладені винятки за видами діяльності, не можуть також сподіватися на такий перехід нерезиденти.

Змінами передбачено, що суб’єктам господарювання, які обирають третю групу єдиного податку за ставкою 2 % доходу і на час переходу на спрощену систему оподаткування перебувають у статусі платника ПДВ, реєстрацію платника ПДВ не анулюють, а призупиняють. Щоб обрати спрощену систему оподаткування з особливостями, встановленими ПК України, або перейти на неї, особа подає до органу контролю заяву. При цьому до заяви не потрібно подавати розрахунок доходу за попередній календарний рік (підпункт 9.8 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК України). Особа вважається платником єдиного податку третьої групи з цими особливостями з 1 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року, а з настання робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Крім того, змінами до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України знято обмеження на приведення камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи, і для переходу на особливий порядок такий суб’єкт повинен подати уточнюючу декларацію та зменшити до нуля раніше задекларовані податкові зобов’язання.

Ірина Желтобрюх зазначила, що база нарахування податкових зобов’язань визначається: з балансової (залишкової) вартості на початок звітного періоду; у разі відсутності обліку необоротних активів – зі звичайної ціни; з вартості придбання товарів (абз. 4 підпункту 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК України). Такі операції відображатимуться у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано відповідних зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ. При цьому платник зобов’язаний скласти не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного стану й зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами / послугами, необоротними активами. 

Враховуючи передбачений підпунктом 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК України порядок автоматичного відновлення правил нарахування та сплати ПДВ після завершення воєнного стану, платник ПДВ має право використати суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 %. Таким податковим кредитом можна скористатися за товари / послуги, що не були реалізовані в період перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 %. Використати такі суми необхідно при обчисленні податкових зобов’язань із ПДВ у податковій звітності за перший звітний період після завершення дії воєнного стану і подальші звітні періоди. Після переходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платника ПДВ за придбаними товарами, які не продані в період застосування спрощеної системи оподаткування, податковий кредит не відновлюється.

Платники ПДВ позбавляються права складати податкові накладні та розрахунки коригування до них за операціями, що здійснені в період перебування такого суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку за ставкою 2 % доходу. Так само отримані платником податкові накладні та/або розрахунки коригування, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає (припала) на період, за якого платник податку застосував спрощену систему оподаткування, не враховується в обрахунку показника SНаклОтр (підпункт 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК України).

Розповіла суддя і про роз’яснення стосовно реєстрації ПДВ-ліміту. Так, узгоджені податкові зобов’язання з ПДВ, задекларовані в ПДВ-деклараціях, оплачують шляхом поповнення електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ. У майбутньому на підставі поданих декларацій / уточнюючих розрахунків ДПС України сформує реєстри на перерахування ПДВ до бюджету. Такі реєстри будуть спрямовані до Держказначейства для перерахування сум до бюджету. Відповідно, кошти, які платники податку зарахували на електронний рахунок у СЕА ПДВ, врахують під час обчислення розміру реєстраційного ліміту за п. 200-1.3 ПК України. Вона зауважила, що протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов’язані зареєструвати в ЄРПН всі податкові накладні та розрахунки коригування, реєстрацію яких відстрочили на період дії воєнного стану. У свою чергу податковий кредит, що платники задекларували під час дії воєнного стану на підставі наявних первинних / розрахункових документів, підлягає обов’язковому уточненню і приведенню у відповідність з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Окремо Ірина Желтобрюх зупинилася на Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ). Спікер зазначила, що Закон, зокрема, передбачає:  

- вдосконалення положення щодо ПДФО власновирощеної сільськогосподарської продукції та звільнення від сплати ПДВ платників єдиного податку третьої групи на особливих умовах;

- продовження з трьох до шести місяців періоду, протягом якого платники, які не мали змоги подати податкову звітність, повинні виконати обов’язок щодо повної подачі звітності після скасування особливого періоду;

- звільнення від оподаткування ввізним митом низки товарів, що ввозяться на територію України;

- спрощення й пришвидшення митних процедур;

- за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку зі збройною агресією;

- звільнення від акцизного податку та ПДВ ввезення транспортних засобів суб’єктами спрощеної системи;

- спрощення й пришвидшення функціонування митних органів на період воєнного часу.