Суддя КАС ВС Ян Берназюк розповів про заходи процесуального примусу в адміністративному судочинстві

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ян Берназюк виступив із лекцією на тему «Заходи процесуального примусу в адміністративному судочинстві» в межах програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів окружних адміністративних судів, організованої Національною школою суддів України 11 лютого 2022 року.

Лектор зазначив, що принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами насамперед ґрунтується на положеннях ч. 1 ст. 68 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Він пояснив, що саме в аспекті зловживання процесуальними правами суд оцінює поведінку сторони (учасника) справи, щоб з’ясувати, наскільки її поведінка, рішення, вчинки, подані документи та висловлювання є такими і чи не виходять вони за межі допустимого, дозволеного процесуальним законом, та чи не потрібно суду реагувати на такі дії / рішення, документи, виснувати їх як зловживання процесуальними правами і застосовувати заходи процесуального примусу.

За словами судді, дотримання принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами безпосередньо пов’язаний із такими складними питаннями процесуального права, як доступ до правосуддя, дотримання строків (тривалість) розгляду юридичного спору в суді, гарантування конституційних принципів рівності та змагальності учасників справи, гарантування права на ефективний захист, обов’язковість виконання судового рішення, межі судового розсуду (дискреція), заходи процесуальної економії підвищення довіри до судової влади.

Окремо Ян Берназюк зупинився на особливостях принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами. Він зауважив, що в судовій практиці найпоширенішою метою зловживання процесуальними правами є безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи та виконання судового рішення.

Доповідач зазначив, що зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві досить часто проявляється в неявці учасника справи у судове засідання без поважних причин та без повідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; умисному неотриманні судової кореспонденції; неякісній підготовці документів, що подаються до суду, а також неякісній підготовці учасників або їх представників до справи, що слухається у відкритому судовому засіданні. Таким зловживанням є і невчасне подання до суду письмових документів та/або направлення їх іншим учасникам справи; відсутність інтересу у формі активної позиції щодо своєчасного та ефективного вирішення спору (зокрема, ознайомлення з матеріалами справи, висловлення мотивованої позиції щодо всіх питань, які виникають у процесі розгляду справи в суді, тощо).

При цьому, як пояснив лектор, визнаючи певні дії (бездіяльність) учасника судового процесу зловживанням процесуальними правами, суд повинен установити: які саме дії (бездіяльність) позивача або іншого учасника справи при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є недобросовісними (необґрунтованими, безпідставним, штучними); чи були такі дії умисними; якими доказами (фактами) це підтверджується; чи варто застосовувати заходи процесуального примусу та його виду.

Також Ян Берназюк окреслив основні види випадків зловживання процесуальними правами, серед яких: затягування строку (оскарження процесуальних документів без явно вираженої мети, неодноразові клопотання з одних і тих самих питань, необґрунтовані відводи, неявка в судове засідання без наявності об’єктивних причин); прояв неповаги до суду, суб’єкта владних повноважень або держави в цілому (образливі висловлювання в поданих до суду процесуальних документах, виступах у суді або поширення такої інформації в інший спосіб); спроба виправити власні помилки (пропуск процесуального строку, неможливість сплати судового збору, неякісна підготовка позову, апеляційної чи касаційної скарги тощо); вплив на об’єктивний розгляд справи (вивести суд з рівноваги та домогтися процесуальних порушень з боку суду).