Суддя КАС ВС Ірина Желтобрюх висвітлила актуальну практику Верховного Суду у податкових правовідносинах

У межах програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів окружних адміністративних судів, організованої Національною школою суддів України, 7 лютого 2022 року суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ірина Желтобрюх розповіла про актуальну практику Верховного Суду у податкових правовідносинах.

Лекторка звернула увагу на питання щодо можливості оскарження та скасування наказу контролюючого органу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, виданого на підставі ухвали слідчого судді. Так, вона проаналізувала постанову Великої Палати ВС від 3 лютого 2021 року у справі № 826/9464/18, у якій зазначено, що ухвала слідчого судді та наказ контролюючого органу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки мають різну правову природу та різні правові наслідки. Порядок проведення перевірок визначається спеціальним податковим законодавством, що зумовлює виокремлення суб’єктів таких правовідносин, зміст правовідносин, а також можливість оскаржити відповідний наказ контролюючого органу в порядку адміністративного судочинства. Метою проведення позапланової документальної перевірки є встановлення можливих порушень податкового законодавства для забезпечення досудового розслідування. Оскаржуваний у справі наказ видано з метою збору доказів у межах кримінального провадження, а не для виконання контролюючим органом визначених ПК України повноважень, а тому він не може бути предметом самостійного оскарження в суді.

Ірина Желтобрюх також висвітлила питання щодо можливості касаційного перегляду рішень, прийнятих апеляційним судом за наслідками перегляду справ у провадженнях за ст.  283 КАС України.

Окремо суддя звернула увагу на постанову ВП ВС від 21 вересня 2021 року у справі № 905/2030/19 (905/1159/20) щодо визначення юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки особи, щодо якої порушено справу про банкрутство.

Проаналізувала Ірина Желтобрюх і постанову ВП ВС від 10 лютого 2021 у справі № 805/3362/17-а щодо прийняття та виставлення контролюючим органом позивачу, який здійснює діяльність у зоні проведення АТО, податкової вимоги з ЄСВ. Вона зауважила, що деяких платників було переведено на облік на інші контрольовані території України, а тому на них вже офіційно не поширюється така пільга. В такому випадку при вирішенні відповідних спорів суди мають досліджувати склад самої вимоги і періоди, за які нараховано такий борг з ЄСВ.

Також у лекції йшлося про висновки в справах, що розглядалися судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС.   

Так, суддя розповіла про постанову КАС ВС від 21 січня 2021 року у справі № 820/11382/15, яка стосувалася окремих аспектів нарахування штрафних санкцій та відмежування відповідальності за статтями 126 та 127 ПК України. У цій справі судова палата дійшла висновку, що несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для  накладення штрафу згідно зі ст. 127 ПК України. Розмір штрафних санкцій  визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом у межах однієї перевірки.

Звернула увагу лекторка й на питання щодо процедурних порушень як підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Як приклад суддя навела справу № 826/17123/18, у якій судова палата дійшла висновку, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи надалі наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність податкових повідомлень-рішень. Суди повинні надавати правову оцінку таким аргументам передусім, а в разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками перевірки, – переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Говорячи про питання щодо наслідків відсутності в акті перевірки підпису посадових осіб, що її проводили, суддя розповіла про постанову КАС ВС від 19 червня 2020 року у справі № 140/388/19. Суд дійшов висновку, що відсутність в акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, за відсутності порушень правил проведення перевірки.

Крім того, Ірина Желтобрюх розповіла про судову практику щодо строків звернення до суду після досудового врегулювання спору за грошовими і негрошовими зобов’язаннями (справи № 500/2486/19, № 640/20468/18), строків звернення до суду за оскарженням ППР без процедури досудового врегулювання (справа № 160/11673/20), а також строків звернення до суду після досудового врегулювання спорів щодо ЄСВ (справа № 580/3469/19).

Із презентацією Ірини Желтобрюх можна ознайомитися тут.