Суддя ККС ВС Ольга Булейко розповіла про особливості розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні

4 лютого 2022 року суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Ольга Булейко виступила з доповіддю «Цивільний позов у кримінальному провадженні» в межах програми підготовки та підвищення рівня кваліфікації працівників апарату Верховного Суду, організованої Національною школою суддів України.

За словами судді ККС ВС, не завжди судді, які розглядають кримінальні провадження, приділяють достатню увагу саме вирішенню цивільного позову. Це видно з тих кримінальних проваджень, судові рішення в яких оскаржуються в апеляційному та касаційному порядку.

Спікерка розповіла, що згідно зі ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Крім того, на захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками.

Цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Так, у постанові ККС ВС від 21 січня 2020 року у справі № 559/55/15-к йшлося про необхідність обґрунтування підстав для захисту прокурором інтересів держави в суді. Як зазначив ККС ВС, у цьому кримінальному провадженні заслуговували на увагу доводи касаційної скарги засудженого та його захисника про безпідставність задоволення апеляційним судом цивільного позову Дубенської міжрайонної прокуратури Рівненської області щодо відшкодування бюджетних коштів, витрачених Центральною міською лікарнею м. Рівного на стаціонарне лікування потерпілого.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред’являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.  

Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Зазначених положень у цій справі прокурор не дотримав, а суд ці обставини залишив без належної уваги.

Задовольняючи цивільний позов прокурора про відшкодування витрат, понесених Центральною міською лікарнею м. Рівного на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, апеляційний суд не взяв до уваги відсутність у відповідній позовній заяві належного обґрунтування передбачених законом підстав для захисту прокурором інтересів держави в суді.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий проходив лікування в зазначеній лікарні.

При пред’явленні позову прокурор обмежився констатацією фактів вчинення особою кримінального правопорушення, його наслідків, витрат медичної установи на стаціонарне лікування потерпілого і формальним посиланням на норми статей 36, 128 КПК України. Також позов не містить обґрунтування і тих обставин, що в цьому випадку захист інтересів держави, за умови підтвердження їх порушення, не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або що такий орган відсутній.

ККС ВС скасував судові рішення в цьому кримінальному провадженні в частині задоволення цивільного позову прокурора, заявленого в інтересах Центральної міської лікарні м. Рівного, залишивши позов без розгляду.

Ольга Булейко також розповіла про предмет цивільного позову, передумови його подачі, заходи забезпечення цивільного позову та особливості вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні.

Крім того, доповідачка навела приклади постанов ККС ВС, у яких вирішується питання щодо цивільного позову в кримінальному провадженні:

• відсутність співзалежності між сумою відшкодування за цивільним позовом і розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди, вказаним в обвинуваченні: сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов’язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним, оскільки ці правові явища мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками (постанови ККС ВС від 4 червня 2019 року у справі № 135/112/17 та від 12 грудня 2019 року у справі № 486/1423/17);
• право цивільного відповідача на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову: цивільний відповідач, у силу п. 9 ч. 1 ст. 393 КПК України, має право на апеляційне оскарження рішення слідчого судді, ухваленого з метою забезпечення цивільного позову, оскільки питання, які виникають під час вирішення цивільного позову, безумовно стосуються прав та інтересів як цивільного позивача, так і цивільного відповідача (постанова ККС ВС від 5 листопада 2020 року у справі № 757/12845/20-к);
• висновки щодо застосування ч. 1 ст. 128 та ст. 129 КПК України (постанова ККС ВС від 20 серпня 2019 року у справі № 652/219/17):
• встановлений у ч. 1 ст. 128 КПК України строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням майнової та/або моральної шкоди під час кримінального провадження, не може бути обмежений спливом позовної давності за правилами ЦК України;
• у частинах 1 і 2 ст. 129 КПК України наведено виключний перелік підстав для ухвалення рішення про відмову в задоволенні цивільного позову в кримінальному провадженні. А тому під час вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні суд не вправі ухвалити рішення про відмову в його задоволенні на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України – у зв’язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Детальніше про висвітлені суддею ККС ВС питання – у презентації.

Під час семінару виступив також начальник відділу звернень та надання публічної інформації секретаріату Касаційного цивільного суду у складі ВС Олексій Ніколенко. Він розповів про особливості застосування в судовій системі законів України «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації», про розмежування звернень і запитів, порядок їх прийняття та розгляду.