Валентина Сімоненко розповіла про практику вирішення спорів щодо відповідальності за порушення грошового зобов’язання

Суддя Великої Палати Верховного Суду Валентина Сімоненко виступила з лекцією «Відповідальність за порушення грошового зобов’язання» у межах програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів. Навчання, організоване Національною школою суддів України, проходило із 6 по 10 грудня 2021 року.

Під час виступу лекторка зазначила, що загальні правила щодо відповідальності за порушення грошового зобов’язання визначено ст. 625 Цивільного кодексу України. Дія положень цієї статті поширюється на всі правовідносини, у яких є зобов’язання, виражене у грошових одиницях, і застосовується як у договірних, так і в недоговірних відносинах.

Детальніше суддя ВП ВС зупинилася на постановах Верховного Суду щодо позики, у тому числі в іноземній валюті, кредитних зобов’язань, поділу майна подружжя, відшкодування шкоди внаслідок ДТП, сфери надання послуг, повернення безпідставно отриманих або збережених коштів у позадоговірних правовідносинах.

Наприклад, у постановах ВП ВС від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16 та № 646/14523/15 Суд зазначив, що нарахування інфляційних втрат і 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов’язання та є особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення як спосіб захисту грошового інтересу. Полягає воно у відшкодуванні втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляції та в отриманні компенсації за неналежне виконання зобов’язань.

У постанові КЦС ВС від 3 квітня 2019 року у справі № 756/9094/15 Верховний Суд зробив висновок, що при порушенні зобов’язань, виконання яких покладено, окрім боржника, також на іншу особу, положення ст. 625 ЦК України застосовується лише до боржника (порука, іпотека, гарантія тощо), якщо вимога не пред’явлена до поручителя. Водночас при щомісячних зобов’язаннях стягнення проводиться з кожного зобов’язання щомісячно.

Юрисдикція спорів щодо застосування ст. 625 ЦК України визначається залежно від редакції норм процесуальних кодексів.

«До 15 січня 2017 року позов про стягнення грошових коштів пред’являвся залежно від суб’єктного складу учасників. Після 15 січня 2017 року позов пред’являється залежно від правової природи правовідносин», – уточнила Валентина Сімоненко.

Так, спори з Фондом соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України, пов’язані з перерахунком компенсаційних виплат людям з інвалідністю, підлягають розгляду відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України (постанова ВП ВС від 5 травня 2020 року у справі № 761/21898/16). Спори з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, пов’язані з невиплатою банківського вкладу, крім гарантованої суми, підлягають розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства (постанови ВП ВС від 22 серпня 2018 року у справі № 559/1777/15; від 23 січня 2019 року у справі № 639/5960/17 та від 15 січня 2020 року у справі № 334/452/18). Спори з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, пов’язані з виплатою гарантованої суми, підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (постанова ВП ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 761/10730/18).

Що стосується позовної давності, то вона обмежується трьома роками, які передують поданню позову (постанова ВП ВС від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16). Якщо ж строк позовної давності сплив до основної вимоги, то вважається, що позовна давність сплила також і до додаткової вимоги.

Детальніше можна ознайомитися у презентації за посиланням – https://cutt.ly/NUny3k6.