flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Ефективний і якісний розгляд справи напряму залежить від правильно проведеного підготовчого судового засідання – Наталія Марчук

21 грудня 2021, 16:01

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Марчук у межах програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів виступила з лекцією «Підготовче провадження та його роль у забезпеченні ефективного і якісного розгляду кримінальної справи». Навчання, організоване Національною школою суддів України, проходило 10 грудня 2021 року.

Суддя ККС ВС зазначила, що в КПК України 2012 року було змінено погляди на змагальність судового процесу щодо обов’язків сторін у представленні своїх позицій. Важливу роль тут відіграє саме підготовче провадження. Адже якщо певні організаційні моменти не будуть враховані, то під час розгляду кримінального провадження відповідно до положень КПК України їх практично неможливо буде відновити.

«Ефективний і якісний розгляд справи напряму залежить від правильно проведеного підготовчого судового засідання», – акцентувала Наталія Марчук. Для того щоб на найвищому рівні організувати свою роботу, необхідно визначитись із питаннями, які потребують особливої уваги суду. Як показує практика, на стадії підготовчого засідання одними з найбільш проблемних є питання щодо повернення обвинувального акта, а також питання, пов’язані із затвердженням угоди.

Лекторка звернула увагу на інститут угод у кримінальному провадженні та виокремила такі дві ситуації. Перша – коли справа стосується одного обвинуваченого. У такому разі головне – ретельно перевірити, щоб умови угоди відповідали вимогам закону. Особливо це важливо для призначення покарання, про яке домовились учасники процесу. Тут необхідно ретельно перевірити, наскільки обумовлене відповідно до угоди покарання співмірне з тим кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого особа обвинувачується.

Якщо воно не співмірне і при цьому спостерігається свідома домовленість сторін, тоді суддя повинен реагувати на це, а саме відмовляти в затвердженні угоди з посиланням на те, що її умови суперечать вимогам КПК України. Тобто вихід абсолютно чіткий, прогнозований і передбачений законом. Для судді не має бути переважним те, про що домовилися сторони, якщо вони домовилися всупереч вимогам закону.

Друга ситуація – коли справа стосується декількох обвинувачених, один із яких погодився на укладення угоди, а інші відмовились. У такому разі стосовно інших осіб справа розглядається окремо. Тут важливо розуміти перспективу й наслідки того рішення, яке ухвалить суд на підставі угоди.

Під час написання судового рішення суди не завжди враховують те, що змістом цього вироку можуть зачіпатися інтереси інших осіб, стосовно яких справа ще не розглядалася. Прикладом може бути вчинення кримінального правопорушення групою осіб. У вироку щодо однієї особи не повинно бути ні констатації винуватості інших, ні будь-яких ідентифікуючих ознак, оскільки виклад таких обставин кримінального провадження фактично призводить до порушення презумпції невинуватості.

У зв’язку із цим судова практика дійшла того, що розширила коло осіб і підстави, за яких можна оскаржити вирок на основі угоди. Зокрема, йдеться про третіх осіб, якщо судове рішення стосується їхніх прав, свобод та інтересів. Тому щоб не виникало таких проблем, варто не допускати у вироках формулювань про потенційних співучасників, щодо яких згодом буде розглядатися справа в іншому провадженні.

Повернення обвинувального акта передбачено законодавцем лише у виключних випадках, тобто коли сам обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України. Водночас сама норма містить мінімальну кількість інформації, тому важко знайти підставу невідповідності обвинувального акта вимогам цього Кодексу.

Спікерка звернула увагу, що суди не завжди це враховують й іноді рухаються в іншому напрямі. Не можуть бути підставами для повернення обвинувального акта неправильна кваліфікація кримінального правопорушення або незазначення всіх його кваліфікуючих ознак.

«На практиці для повернення обвинувального акта мають бути справді виняткові обставини, оскільки в іншому разі повернення може трактуватись як сформованість позиції суду в цьому кримінальному провадженні, що не має відбуватися за жодних умов. Суд має займати нейтральну позицію і покладатися на процес доказування, який надалі відбуватиметься в судовому засіданні», – пояснила вона.

Окрім цього, суддя ККС ВС висвітлила тему «Проблемні питання судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції».

Наталія Марчук розповіла про виклик і допит свідків, допустимість доказів, процедуру розгляду кримінального провадження, окреслила актуальні питання, пов’язані з правами та обов’язками сторін у кримінальному провадженні, а також відповіла на запитання учасників заходу.