Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Протягом 29 листопада – 3 грудня 2021 року судді Верховного Суду взяли участь у навчальній підготовці суддів місцевих та апеляційних господарських судів із метою підвищення рівня кваліфікації, організованій Національною школою суддів України.
У своєму виступі суддя, секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі ВС Тетяна Дроботова зосередила увагу на актуальних питаннях застосування норм Господарського процесуального кодексу України за практикою Верховного Суду.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові КГС ВС від 6 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, системний аналіз положень статей 80, 269 ГПК України свідчить, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом. Саме на позивача покладено обов’язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний виняток, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів із порушенням встановленого строку, – наявність об’єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.
Як зазначила суддя КГС ВС, така обставина, як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів.
Детальніше – у презентації Тетяни Дроботової.
Під час заходу суддя, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Ганна Вронська ознайомила колег із практикою вирішення корпоративних спорів, статистикою застосування процесуальних норм та окремими питаннями вирішення вказаної категорії спорів.
Ганна Вронська акцентувала на загальній тенденції щодо збільшення кількості корпоративних справ. Щодо забезпечення позову в корпоративних спорах суддя КГС ВС вказала на важливість розуміння того, що заходи забезпечення позову мають узгоджуватися з предметом та підставами позову, а також не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Водночас такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на майно, у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема, з вимогою майнового характеру, як-от стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Окрім цього, якщо заявлені позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, то такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно, не є співмірним із предметом спору в цій справі.
Також суддя КГС ВС проаналізувала низку ключових й актуальних постанов Верховного Суду.
Детальніше – у презентації Ганни Вронської.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Лариса Рогач зосередила увагу на питанні забезпечення єдності судової практики та змінах до ГПК України щодо вдосконалення перегляду судових рішень апеляційною та касаційною інстанціями.
Суддя ВП ВС зазначила, що принцип єдності судової практики не може бути абсолютним, оскільки інакше це означало б неможливість виправити судом свою позицію або виключало б можливість динамічного розвитку права й незалежності суддівського висновку. Важливим у цьому контексті є запровадження національних засобів для подолання «глибинних і довготривалих розбіжностей» та утвердження законодавчих приписів, які регулюють питання організації судів, критерії фільтрів для реалізації права оскарження і доступу до Верховного Суду. Водночас удосконалення та розвиток відповідного законодавства повинні спрямовуватися на зміцнення зв’язку між єдністю і послідовністю судової практики та правом кожного на справедливий суд.
Насамкінець Лариса Рогач окреслила проблемні питання щодо застосування окремих норм права й зауважила про заходи, спрямовані на досягнення стабільності судової практики.
Детальніше з презентацією Лариси Рогач можна ознайомитися тут.
У межах навчальної підготовки суддя КГС ВС Віталій Уркевич розповів про судову практику щодо участі прокурора в господарському процесі. Зокрема, він зупинився на правових підставах участі прокурора в господарському процесі, проаналізувавши ст. 53 ГПК України, а також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Крім того, доповідач розглянув низку важливих питань, а саме:
Детальніше з презентацією Віталія Уркевича можна ознайомитися тут.
Суддя-спікер КГС ВС Юрій Чумак зупинився на особливостях розгляду справ, які виникають зі спорів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Як наголосив доповідач, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності. Це унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Водночас, досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановлювати підстави, на яких особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності.
Відповідну правову позицію Юрій Чумак продемонстрував на прикладі постанов Великої Палати ВС (від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 5 червня 2019 року у справі № 392/1829/17); об’єднаної палати КГС ВС (від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18); постанов КГС ВС (від 29 серпня 2019 року у справі № 910/10984/18, від 11 червня 2020 року у справі № 910/10006/19).
Ознайомитися з презентацією Юрія Чумака можна за посиланням.
Суддя КГС ВС Олександр Банасько свою лекцію присвятив практиці застосування законодавства про банкрутство та зосередився на проблемних питаннях застосування Кодексу України з процедур банкрутства.
Доповідач проаналізував зміни, що відбулися в законодавстві з ухваленням КУзПБ. Зокрема, 21 жовтня 2019 року з введенням у дію вказаного Кодексу Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив свою чинність. Таким чином, господарським судам необхідно здійснювати розгляд справ про банкрутство відповідно до нових правил, передбачених Кодексом.
Водночас ч. 2 ст. 7 Кодексу передбачено концентрацію розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство всіх майнових спорів за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (відповідачем чи позивачем) і чи це вимоги до боржника або його позови про витребування майна, відшкодування шкоди тощо.
Як зазначив Олександр Банасько, на відміну від Закону положеннями Кодексу не встановлено жодних винятків щодо спорів, розгляд яких концентрується в межах справи про банкрутство.
Крім того, з введенням у дію Кодексу ВП ВС у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б).
Детальніше з презентацією Олександра Банаська можна ознайомитися тут.
_03_03.png)