Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддя Великої Палати Верховного Суду Олександр Золотніков 26 листопада 2021 року виступив із лекцією в межах програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів апеляційних адміністративних судів, організованої Національною школою суддів України.
У виступі суддя звернув увагу, що упродовж 2021 року на розгляді ВП ВС перебувало шість зразкових справ, які були розглянуті по суті.
Лектор навів як приклад постанову ВП ВС від 12 травня 2021 року у справі № 520/1972/19, яка стосувалася перерахунку пенсії по інвалідності.
Він пояснив, що ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, зокрема, право на отримання пенсії по інвалідності у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком особами, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього отримали інвалідність. Разом з цим, органи Пенсійного фонду України відмовляли в перерахунку такої пенсії особам, які на той час не перебували на дійсній військовій службі, а були призвані на військові збори, тобто із запасу на якийсь конкретний період.
«Щодо осіб, які перебували на дійсній військовій службі, наприклад були особами рядового складу, питань про відмову в перерахунку пенсії по інвалідності не виникало», – додав суддя.
У своєму рішенні ВП ВС, пославшись на Рішення КСУ від 25 квітня 2019 року № 1(II)/2019 (402/19, 1737/19), зазначила, що військовослужбовці із числа військовозобов’язаних, призваних на збори, які є учасниками ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, мають право на призначення пенсії по інвалідності з наступного дня від дати прийняття Рішення КСУ.
Окремо Олександр Золотніков звернув увагу на постанову ВП ВС від 7 квітня 2021 року у справі № 320/2654/19, яка стосувалася юрисдикції спору за позовом директора базового центру зайнятості.
У цій справі ВП ВС відступила від власного правового висновку щодо юрисдикції спору між посадовою особою установи, що реалізує державну політику в сфері зайнятості населення та цією установою (Державна служба зайнятості та підпорядковані їй установи), визначивши, що оскільки посада директора базового центру зайнятості не належить до посад державної служби, то спір про скасування дисциплінарного стягнення, застосованого до директора цього центру, є таким, що не пов’язаний із проходженням публічної служби та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
«Попередня постанова ВП була виписана таким чином, що суди по-різному її трактували. Одні вважали, що це цивільна юрисдикція, а інші – що адміністративна. Тому ВП відступила від попередніх висновків і поставила крапку в питанні щодо юрисдикції таких спорів», – сказав він.
Також суддя проаналізував постанову ВП ВС від 14 вересня 2021 року у справі № 490/4465/18.
Позивач був звільнений із посади капітана морського порту Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України». Він звернувся до суду з позовом до роботодавця та Міністерства інфраструктури України про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ВП ВС дійшла висновку, що на спори з приводу проходження особою служби на посаді капітана морського порту, які виникли в період до 14 травня 2019 року, коли така посада ще не була віднесена до посад державної служби, але сама діяльність капітана морського порту мала характер публічної служби, поширюється юрисдикція адміністративних судів.
«Із 14 травня 2019 року питання щодо юрисдикції таких спорів не виникало. Основний висновок полягає в тому, що капітан порту, безумовно, виконував публічно-владні функції, а тому для таких правовідносин характерна адміністративна спрямованість», – сказав доповідач.
Суддя додав, що таких справ у провадженні небагато, але ця практика може бути актуальною для суддів південних регіонів.