Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат прочитав лекцію «Компенсація моральної шкоди в судовій практиці» у межах програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів. Навчання, організоване Дніпровським регіональним відділенням Національної школи суддів України, відбулося 26 листопада 2021 року.
Василь Крат розповів про сутність такого зобов’язання, як компенсація моральної шкоди; як воно виконується; як визначається його розмір; хто може бути суб’єктом такої компенсації; в чому полягає специфіка компенсації моральної шкоди в окремих сферах відносин тощо.
Передусім він звернув увагу на постанову КЦС ВС від 23 травня 2018 року у справі № 537/4905/15-ц (провадження № 61-11408св18), яка стосується загальних умов виконання зобов’язань. У постанові зроблено висновок, що вимоги гл. 48 ЦК України «Виконання зобов’язання» є універсальними для всіх відносин і можуть застосовуватися до виконання як договірних, так і недоговірних зобов'язань.
Суддя навів як приклад і нещодавно ухвалену постанову Об’єднаної Палати КЦС ВС від 1 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18). У ній зазначені основні принципи у сфері виконання зобов’язань, зокрема звернено увагу на п. 6 ст. 3 ЦК України, згідно з яким загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, справедливість, добросовісність та розумність. «Ці принципи мають пронизувати всі цивільні відносини», – сказав Василь Крат.
У згаданій постанові вказано, що таке належне виконання зобов’язання, як воно має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
У постанові Великої Палати ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, яку також навів лектор, вказано, що моральна шкода – це страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточенням, до інших негативних наслідків морального характеру.
Василь Крат звернув увагу, що ЦК України послуговується термінами як «відшкодування», так і «компенсація» моральної шкоди. Натомість, на його думку, щодо моральної шкоди слід говорити саме про компенсацію, а не про відшкодування. Адже відшкодувати можна майнову шкоду, натомість збитки в немайновій сфері можна лише компенсувати.
У постанові ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц зроблено висновок про те, як визначати розмір моральної шкоди: суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Лектор зауважив, що, враховуючи немайновий характер моральної шкоди, важко визначити конкретні орієнтири для обчислення її розміру, однак додав, що ключовим тут є застосування згаданих засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України. «При визначенні розміру моральної шкоди я спробував би поставити себе на місце постраждалого і задуматися, а чи розумно просити саме таку компенсацію?», – сказав Василь Крат. Також він розповів, що на підставі аналізу судової практики апеляційний суд у Мілані (Італія) розробив орієнтовну шкалу для визначення розміру моральної шкоди й припустив, що, можливо, в майбутньому таку шкалу можна буде розробити й в Україні.
Крім того, лектор акцентував на питанні стягнення компенсації моральної шкоди за порушення цивільно-правового договору, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено й таких вказівок не містять норми ЦК України чи іншого закону, що регулюють відповідний вид договору.
Вбачаючи тут виключну правову проблему, Друга судова палата КЦС ВС ухвалою від 13 листопада 2019 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18) передала справу на розгляд ВП ВС. На обґрунтування, в тому числі, наводилося те, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди. Однак норми цивільного законодавства щодо відшкодування збитків і майнової шкоди, з однієї сторони, та компенсації моральної (немайнової) шкоди, з іншої сторони, інтегровані в ЦК України абсолютно ідентичним способом. «Ми задалися питанням, чи не існують різні підходи до відшкодування майнової та моральної шкоди, адже між ними немає сутнісної відмінності», – сказав Василь Крат, додавши, що на всеосяжності зобов’язання про відшкодування моральної шкоди неодноразово акцентував ЄСПЛ у справах проти України.
У постанові від 1 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц ВП ВС зробила висновок щодо застосування норм права: відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб’єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Лектор наголосив, що це значно розширило сферу застосування механізму компенсації моральної шкоди, та навів судову практику із застосуванням зазначених висновків ВП ВС (див. презентацію):
Також він навів постанови ВП ВС, у яких вказано про неможливість сплати моральної шкоди кількома платежами; щодо позовної давності для вимоги про стягнення моральної шкоди; стосовно судового збору за таку вимогу (є майновою вимогою, тому необхідно сплачувати судовий збір); про юрисдикцію відповідних спорів та ін.
Після лекції Василь Крат відповів на запитання колег. Зокрема, цікавилися, чи можна в договорі зазначити про розмір компенсації моральної шкоди. В одній зі справ, зауважив лектор, сторони визначили такий розмір у договорі, тоді виникло питання, чи стягувати цю суму як грошову компенсацію моральної шкоди, чи все ж таки розмір завданої моральної шкоди треба доводити. Суддя КЦС ВС відповів, що таку вказівку в договорі можна кваліфікувати як штраф. «На етапі укладення договору важко передбачити, яка моральна шкода може бути спричинена, водночас у договорі сторони можуть назвати штраф неустойкою або моральну шкоду штрафом, та це не змінює сутності відповідної конструкції», – сказав лектор.
Із презентацією Василя Крата можна ознайомитися за посиланням.
_03_03.png)