Суддя КАС ВС Олена Губська прочитала лекцію щодо особливостей розгляду спорів стосовно проходження публічної служби

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Олена Губська виступила з лекцією «Особливості розгляду спорів стосовно проходження публічної служби». Навчання, організоване Національною школою суддів України в межах програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів апеляційних адміністративних судів, відбулося 26 листопада 2021 року.

У своєму виступі лекторка проаналізувала ряд постанов Верховного Суду щодо звільнення з державної служби, поновлення на посаді, виплати вихідної допомоги, стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, строків звернення до суду та юрисдикції спорів, які стосувались прокурорів, суддів, військовослужбовців, поліції та інших державних службовців.

Так, у постанові КАС ВС від 11 листопада 2021 року у справі № 640/17212/20 позивач просив суд скасувати рішення кадрової комісії з атестації прокурорів, про визнання його таким, що не пройшов атестацію. На думку суб’єкта владних повноважень, він не відповідав вимогам доброчесності, оскільки існувала невідповідність витрат і набутого майна його офіційному доходу під час роботи в органах прокуратури. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позовні вимоги, вказавши, що відповідачі не надали доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для прийняття рішення, а зміст оскаржуваного рішення фактично є констатацією сумніву в доброчесності прокурора, без наведеного обґрунтування такого висновку. Верховний Суд підтримав таку позицію, мотивувавши це тим, що в межах дискреції комісії щодо проведення добору або атестації прокурорів її повноваження не можуть бути неосяжними й повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Суд також наголосив, що приймаючи рішення про проходження атестації з підстав недостатнього рівня компетентності прокурора та наявності сумнівів у його доброчесності та професійній етиці, комісія має обґрунтувати його належним чином.

«Отже, суди адміністративної юрисдикції повинні звертати увагу на ст. 2 КАС України і вирішувати питання щодо правомірності дій безпосередньо крізь призму цієї статті, тобто обґрунтованості та добросовісності, оскільки саме суд наділений повноваженнями оцінювати рішення кадрової комісії за результатами атестації відповідно до вищезазначених критеріїв», – сказала суддя.

У постанові КАС ВС від 24 червня 2021 року у справі № 420/4887/20 позивач звернувся до суду з проханням виплатити йому грошову допомогу при звільненні з органів прокуратури. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, вказавши, що Закон України «Про прокуратуру» не передбачає таких виплат, а КЗпП України тут не застосовується. Апеляційний суд не погодився з таким рішенням, позовні вимоги задовольнив і зазначив, що в цьому випадку необхідно застосовувати норми КЗпП України. Верховний Суд підтримав позицію апеляційної інстанції, зробивши висновок, що на прокурорів на час звільнення поширюються не тільки норми спеціального законодавства, а й норми КЗпП України. Так, у ст. 44 цього Кодексу зазначено, що при припиненні трудового договору внаслідок ліквідації чи реорганізації установи працівникові виплачується грошова допомога в розмірі не менше середньомісячного заробітку.

Також лекторка звернула увагу на постанову КАС ВС від 18 листопада 2021 року у справі № 600/1071/20-а.

Позивач просив суд стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення на час проходження служби і стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку. Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині стягнення індексації грошового забезпечення позов задоволено, в іншій частині позовних вимог – відмовлено. КАС ВС скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд з огляду на таке. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення або в разі його відсутності в цей день – наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Із презентацією Олени Губської можна ознайомитися тут.