Суддя КАС ВС Раїса Ханова висвітлила актуальні питання стосовно розгляду справ у митній сфері

Суддя, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Раїса Ханова виступила з лекцією «Практика адміністративних судів щодо митної справи» у межах семінару для суддів окружних адміністративних судів, організованого Національною школою суддів 19 листопада 2021 року.

Доповідачка звернула увагу, що відповідно до статистичних даних станом на початок листопада за 2021 рік у касаційному суді на розгляді перебувало 2085 справ у митній сфері, з яких 1604 – розглянуто.

Кількість справ стосовно визначення митної вартості становить 69 % (1108 справ), щодо визначення коду товару – 4 % (69 справ). Спори про оскарження постанов за порушення митних правил, повернення надміру сплачених митних платежів, оскарження відмов від митного оформлення товару тощо становлять 27 % (427 справ).

Серед справ у митній сфері, розглянутих касаційним судом по суті, 65 % (193 рішення) залишено без змін, 34 % (101 рішення) – скасовано і 1% (3 рішення) – змінено. Оскільки в суддів під час правозастосування виникають проблеми, пов’язані з нечіткістю законодавства, потрібно вивчити ті помилки, які зумовили скасування рішень, зауважила Раїса Ханова.

Висвітлюючи питання щодо оцінки законності реалізації повноважень контролюючого органу, суддя зазначила, що коли розглядають різного роду відповідальність суб’єкта господарювання, то в будь-якому випадку має бути доведена складова правопорушення при застосуванні будь-яких санкцій. Це правова доктрина, до якої дійшли суди і яка має бути застосована під час судового розгляду справ.

Як приклад Раїса Ханова навела рішення Верховного Суду. Серед них – розглянута палатою справа № 809/984/18, в якій зазначено, що до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу в їх унесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів, є протиправною. При отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації митний орган може відмовити у внесені таких змін лише в разі відсутності законних підстав для їх внесення (йдеться про застосування ст. 267 МК України).

Також суддя звернула увагу на висновок у справі № 380/671/20, де Верховний Суд указав, що презумпція правомірності рішень платника податків застосовується, коли норми податкового права прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у сукупності не є однозначними та допускають множинне трактування повноважень як на користь платника податків, так і на користь контролюючого органу.

Висвітлюючи тему щодо розгляду справ стосовно встановлення та коригування митної вартості, Раїса Ханова, зокрема, розповіла про рішення у справі № 821/597/18 (розглянута судовою палатою), у якій предметом дослідження була окрема ухвала суду апеляційної інстанції. За результатами дослідження процесуального документа зроблено висновок, що скасування в судовому порядку рішень про коригування митної вартості товарів щодо різних випадків поставок не є підставою для висновку про триваючу системність порушень митного органу в межах здійснення покладених на нього повноважень.

Раїса Ханова також звернула увагу суддів, що у 2020 році підготовлено «Огляд судової практики Верховного Суду у сфері митної справи», «Огляд ключових правових позицій Верховного Суду у сфері оподаткування та митної справи».

Із презентацією судді КАС ВС Раїси Ханової можна ознайомитися тут.