Судді КГС ВС проаналізували особливості судового розгляду справ про банкрутство

12 листопада 2021 року судді судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ніна Ткаченко, Сергій Жуков та Олександр Банасько взяли участь у всеукраїнському онлайн-семінарі «Проблемні питання застосування Кодексу України з процедур банкрутства».  Захід організовано Національною школою суддів України для суддів місцевих та апеляційних господарських судів з метою підвищення рівня кваліфікації.

Під час семінару суддя-спікер КГС ВС Сергій Жуков розповів про особливості відкриття проваджень у справах про банкрутство щодо юридичних осіб.

Як зазначив доповідач, порядок відкриття провадження у справі про банкрутство суттєво відрізняється від порядку відкриття провадження в господарській справі позовного провадження.

Різниця полягає в тому, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство за ініціативою кредитора перевіряється обґрунтованість кредиторських вимог ініціюючого кредитора. Тобто на відміну від позовного провадження, де не здійснюється перевірка обґрунтованості вимог позивача на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, відбувається розгляд кредиторських вимог на стадії відкриття. Крім того, на відміну від позовного провадження не повинно існувати спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора до боржника тощо.

Говорячи про відкриття провадження у справах про банкрутство юридичних осіб за ініціативою кредитора, суддя-спікер КГС ВС наголосив, що подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і прийняття такої заяви судом не означає того, що провадження у справі про банкрутство буде відкрите. Коли відсутні підстави для відмови у прийнятті, для залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, господарський суд приймає заяву до розгляду в підготовчому засіданні.

Сергій Жуков акцентував, що існує лише дві підстави, коли господарський суд у підготовчому засіданні відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, або ж вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

У своєму виступі суддя КГС ВС Олександр Банасько зосередився на актуальній судовій практиці Верховного Суду у справах за участю банків.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 викладено правову позицію щодо нарахування процентів після закінчення строку кредитування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 і ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 548/981/15-ц щодо нарахування процентів після розірвання кредитного договору йдеться, що в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України). Якщо договір розривається в судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (ч. 3 цієї статті). Тому з моменту розірвання кредитного договору в позичальника залишається обов'язок повернути позивачеві заборгованість, нараховану за цим договором станом на день його розірвання, а кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору. Права й інтереси кредитодавця у правовідносинах з позичальником після розірвання кредитного договору забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Детальніше ознайомитися з презентацією можна тут – https://cutt.ly/YTvvYss.

Про відкриття провадження та порядок розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб, а також судовий контроль у цих процедурах розповіла суддя КГС ВС Ніна Ткаченко.

Доповідачка проаналізувала зміни, що відбулися в законодавстві з ухваленням Кодексу України з процедур банкрутства. Зокрема, КУзПБ містить новелу щодо банкрутства фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, при цьому провадження у справі про неплатоспроможність боржника – фізичної особи або фізичної особи – підприємця може бути відкрито судом лише за заявою боржника. І якщо Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачав можливість порушення справи про банкрутство фізичних осіб за боргами, які виникли лише при здійсненні підприємницької діяльності, то КУзПБ таких обмежень не містить.

Загалом законодавство розраховано на добросовісного боржника. Водночас суддя КГС ВС наголосила, що виникають деякі нюанси з приводу відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника – фізичної особи. Як приклад вона навела постанову КГС ВС від 11 серпня 2020 року у справі № 918/127/20. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що ухвалення рішення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника передує проведенню в процедурі реструктуризації боржника перевірки декларації боржника та складенню керуючим реструктуризацією звіту з виявленими недоліками декларації боржника про майновий стан. А тому виявлення одним із кредиторів (а не керуючим реструктуризацією) на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника недоліків декларації боржника про майновий стан не може бути підставою для відмови на цій стадії провадження у справі про неплатоспроможність у відкритті або для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

Також Ніна Ткаченко зауважила, що банкрутство фізичної особи, передбачене КУзПБ, – це не прощення боргів і не метод ухилення від боргів, а захід, спрямований лише на добросовісних боржників.