Незабезпечення ефективної участі дитини у кримінальному провадженні може порушити її право на справедливий суд - Надія Стефанів

12 листопада 2021 року суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надія Стефанів провела лекцію «Захист прав дітей в українському судочинстві» в межах підготовки суддів місцевих загальних судів, організованої Львівським регіональним відділенням Національної школи суддів України.

Надія Стефанів розповіла про міжнародні стандарти у сфері кримінальних проваджень щодо неповнолітніх, які визначаються актами, що мають обов’язковий характер – Конвенція про права дитини, Конвенція про захист прав людини і  основоположних свобод, та актами, що мають рекомендаційний характер (наприклад, Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила»), Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей та ін.).

Крім того, доповідачка окреслила судову практику Європейського суду з прав людини у справах щодо неповнолітніх: «Т. та В. проти Об’єднаного Королівства» (T. and V. v. United Kingdom), «Свінарєнко та Сляднєв проти Росії» (Svinarenko and. Slyadnev v. Russia), «S.C. проти Сполученого Королівства» (S.C. v. United. Kingdom), «Свершов проти України» (Svershov v. Ukraine).

Так, у справі «Т. та В. проти Об’єднаного Королівства» ЄСПЛ врахував адаптацію кримінального провадження до потреб неповнолітнього, а саме: неповнолітній обвинувачений сидів поряд із соціальним працівником, адвокатом та батьками; судове провадження було скорочено до часових рамок навчання у школі протягом робочого дня; щогодини оголошувалася перерва на 10 хвилин; під час перерв неповнолітні могли проводити час із соціальними працівниками та батьками; суд оголосив, що негайно зробить перерву, як тільки соціальний працівник або ж захисник повідомить про ознаки втоми або стресу в обвинуваченого.

Водночас серед негативних рис провадження було зазначено те, що судді були в перуках і мантіях; лава для підсудних була розміщена максимально високо, що викликало у підсудних почуття дискомфорту, оскільки вони безпосередньо перебували в полі зору представників преси та  інших  присутніх  у  залі.

«Ефективна участь дитини в судовому процесі є одним із принципів розгляду кримінальних проваджень щодо неповнолітніх. Відповідно до міжнародних стандартів ефективна участь полягає в додержанні та забезпеченні права дитини бути поінформованою про свої права, одержати належний доступ до правосуддя, бути поінформованою та почутою у провадженні, яке стосується такої дитини. Вказаний принцип також включає надання належної ваги поглядам дитини з одночасним урахуванням ступеня її розвитку та можливих труднощів у спілкуванні з метою наповнити змістом участь дитини у процесі. Незабезпечення ефективної участі може порушити право дитини на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», – наголосила Надія Стефанів.

За словами доповідачки, особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх передбачені гл. 38 КПК України, а також деякими іншими статтями цього Кодексу: ст. 27 (відкритість судового провадження), ст. 28 (розумні строки), ст. 31 (спеціалізація суддів на провадженнях щодо неповнолітніх), ст. 44 (участь захисника), ст. 52 (обов’язковість участі захисника), ст. 59 (участь законного представника), ст. 135 (порядок виклику), ст. 213 (повідомлення про затримання), ст. 226 (допит),  ст. 227 (участь законного представника, педагога, психолога або лікаря), ст. 368 (призначення громадського вихователя вироком), ст. 374 (зміст вироку), ст. 393 (право на апеляційне оскарження), ст. 495 (право на касаційне оскарження).

Надія Стефанів зазначила, що під час кримінального провадження стосовно неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, які беруть у ньому участь, зобов’язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим і психологічним особливостям, роз’яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень і вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

«Застосування процедур, адаптованих до потреб неповнолітніх; використання процесуальних документів, зрозумілих для неповнолітнього; адаптованість зали судового засідання до потреб неповнолітнього – все це робить кримінальне провадження дружнім до дитини», – сказала суддя ККС ВС.

Спікерка також ознайомила учасників навчання із судовою практикою ККС ВС щодо розгляду кримінальних проваджень, які стосуються неповнолітніх. Так, зокрема, у постанові від 1 березня 2018 року у справі № 760/13866/15-к (провадження № 51-927км18) ККС ВС дійшов висновку, що суд першої інстанції, оцінюючи як доказ протокол огляду місця події, врахував, що під час проведення слідчої дії за участю неповнолітнього були відсутні як законний представник, так і захисник, участь якого в кримінальному провадженні є обов’язковою з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою, як це встановлено вимогами п. 1 ч. 2 ст. 52 КПК України. З огляду на таке порушення права на захист неповнолітнього місцевий суд зробив правильний висновок, що доказ був отриманий внаслідок порушення його прав і свобод. Тому суд першої інстанції  обґрунтовано визнав неприпустимим використання фактичних даних, отриманих під час такої слідчої дії.

Крім того, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що іншими дослідженими доказами не встановлено об’єктивних даних, які б підтверджували факт придбання та зберігання неповнолітнім наркотичного засобу, і, відповідно до вимог закону, постановив виправдувальний вирок.

Ознайомитися з іншими питаннями, висвітленими Надією Стефанів під час лекції, можна в її презентації – https://bit.ly/3Hinevf.