Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
05 березня 2021 року
Др. Tiльмaн Гoппe, магістр права, – колишній суддя з Німеччини, який надавав консультації міжнародним антикорупційним проєктам, донорами яких виступали РЄ, ЄС та ООН.
Парламент призначає комісію, яка вивчає майновий стан суддів, досліджуючи їхню особисту фінансову історію, яка тривала роками та навіть десятиліттями. Якщо залишаються обґрунтовані сумніви придбання суддями своїх автомобілів або нерухомості із законних джерел, їх звільняють з посади та позбавляють повноважень довічно. Дані заходи можуть бути застосовані навіть щодо представників найвищих ешелонів судової влади, в тому числі і щодо суддів конституційних судів. Такі радикальні заходи стосовно перевірки суддів можуть підірвати незалежність судової влади за звичайних умов. Однак Венеційська комісія підтримала Албанію у 2016 році у впровадженні досить радикальних інструментів підзвітності через очевидний високий рівень корупції у судовій системі. З початку процедури перевірки в 2017 році більше ста суддів втратили свої посади. З-поміж дев’яти суддів Конституційного Суду Албанії п’ять “були звільнені, а троє подали у відставку”. Одна із звільнених суддів передала свою справу до Страсбурга, стверджуючи, що її звільнення порушило її права на справедливий суд та повагу до приватного і сімейного життя.
На перший погляд, юрист з питань конституційного права може побачити суть своєї справи: обґрунтовані сумніви є підставою для звільнення – але як щодо презумпції невинуватості? Фінансова історія, яка тривала роками та навіть десятиліттями – а як щодо строків давності та зворотної сили? Комісія, призначена парламентом, і жоден з її членів не є діючим суддею – а як щодо незалежності судової влади? Комісія, яка досліджує старі податкові документи та контракти на нерухомість – а як щодо права на приватність?
2 лютого ЄСПЛ оприлюднив своє рішення по справі «Кшокшай проти Албанії» на 110 сторінках і відхив заяву. У своєму рішенні ЄСПЛ визнав контекст Албанії та чітко визначив необхідність очищення корумпованої судової влади. Він відмовив у захисті згідно з ЄКПЛ тим, хто прагне зловживати правами людини з метою захисту статусу-кво корупції. У зв'язку з цим дане рішення має високу цінність для всіх зацікавлених сторін, які бажають виявити статки незрозумілого походження у державних службовців та перевірити їх доброчесність.
30 років зловживання твердженням "права людини"
Сильну позицію ЄСПЛ можна зрозуміти лише на тлі виснажливої 30-річної боротьби з корупцією. Після падіння залізної завіси в 90-х роках Східна Європа та Балкани були «порожньою сценою, навіть без декорацій. Вони називали це судовою владою, але це не було так. Поняття прав людини було невідомим». З’являлися міжнародні організації, які намагалися встановити верховенство права: займалися розробкою проєктів законів про справедливий судовий розгляд; займалися підготовкою суддів та адвокатів; обговорювали питання прав людини та етики. Але за спливом 30 років доповіді ЄС відображають витверезну реальність щодо деяких країн: «За звітний період прогресу досягнуто не було. […] Корупція широко поширена, і боротьба з нею не просунулася”.
Тому судді та інші державні службовці швидко зрозуміли як використовувати права людини на свою користь: кожен раз, коли хтось ставив під сумнів те, як чиновник із щомісячним доходом у 400 євро може дозволити собі придбати віллу вартістю мільйон євро, вони ставали експертами з питань презумпції невинуватості, зворотної сили закону чи конфіденційності.
На запитання журналістів або потенційних роботодавців про походження їхніх статків виправдання були абсурдними: чиновники стверджували, що джерелом доходу є виробництво меду з власних вуликів; дохід від збору «полуниці в Німеччині»; дохід від виграшу в казино (де з дивних причин державним службовцям пощастило) або з «валютних операцій у студентські роки». Вони наполягатимуть на тому, що вживаний, але блискучий Mercedes S320 коштував лише 700 євро (судді також були надзвичайно кваліфікованими механіками). Вони надавали дивні свідоцтва довільного формату (змісту), завірені печаткою податкової інспекції, які вказували – без жодних пояснень – що всі статки судді відповідають офіційним доходам, тоді як податкові дані стосовно їхніх таємничих доходів були відсутні.
Ця «пісня» повторювалася знову і знову: впіймай мене, якщо зможеш. А національні суди на Балканах та у Східній Європі із задоволенням сприйматимуть такі поняття, як презумпція невинуватості або захист даних, як це застосовується у країнах-членах ЄС, якщо це дозволяє їм захищати своїх колег (та себе): ми маємо дотримуватися стандартів, що тут можна вдіяти?
Дилема
Ця «вечірка» тривала десятиліттями. Корумповані державні службовці накопичували приголомшливі суми готівки, які інколи важили сотні кілограмів. Те, як система забезпечувала їхню безкарність, мало зухвалий характер. Корумповані мережі розкрадали національні бюджети, в той час як іноземні донори вливали сотні мільйонів в антикорупційні проєкти з амбіційними назвами, проте з дуже скромними результатами, якщо такі взагалі були, - вони часто не вели до розв’язання проблеми, а нагадували ерготерапію, що мала форму «всебічного та довготривалого аналізу проблеми [корупції]», або обмежувались законопроєктами, які ніколи не були прийняті.
Корумповані еліти підігрували, імітували реформи та сміялися кожний наступний рік, коли їм вдавалося насолоджуватися плодами своєї корупції. Реформи, що мають важливе значення, - такі як впровадження транспарентності статків чиновників; їхня перевірка; міжнародне співробітництво; і конфіскація статків у разі потреби – десятиліттями гальмувалися ходінням по колу: після років удаваного прогресу корумпована еліта дозволяла своїм маріонеткам – конституційним судам або установам із захисту даних – робити свою брудну роботу, яка полягала в дискредитації законодавчих змін. Відбувалося повернення до (майже) нуля, і починалася нова реформа. Єдине, що залишалося робити громадянському суспільству і донорам, було чинити опір і спротив. І в певному сенсі це було вагомо.
Міжнародні організації постали перед дилемою: вони повинні були сприяти верховенству права і захисту прав людини (і мали на це вагомі підстави), але якимось чином це дозволило касті корумпованих суддів (і іншим представникам владних структур) «забарикадуватися в фортеці», яка називається «стандарт верховенства права ЄС».
Однакові стандарти, але різні результати
Міжнародним організаціям було боляче визнати той факт, що з корупцією в Україні не можна боротися так само, як у Швеції. Потрібно було зняти рукавички. Або з точки зору конституційного права: «нагальною соціальною потребою» можна виправдати заходи перевірки в такій країні, як Албанія, але не в такій країні, як Швеція. Причина: без початкових радикальних заходів не залишиться ані судової влади, ані прав людини. На думку Венеційської комісії, «якщо не розв’язати проблему корупції, вона може повністю зруйнувати […] судову владу». Щодо цього потрібно розрізняти країни з низьким і високим рівнями корупції. Венеційська комісія вже застосувала такий двокласовий підхід – «який виправдовує та вимагає виняткових заходів» - у своєму висновку 2017 року щодо надання раді міжнародних експертів права ветувати відбір суддів в Україні.
Балансування на користь доброчесності
Тепер, після розгляду справи «Кшокшай проти Албанії», цей двокласовий підхід буде частиною практики ЄСПЛ: «Саме через це процес перевірки суддів і прокурорів в Албанії є унікальним, і його потрібно відрізняти від будь-якого звичайного дисциплінарного провадження проти суддів чи прокурорів». В результаті ЄСПЛ змінив конституційний баланс на користь заходів щодо забезпечення доброчесності наступним чином:
Метод обчислення
Доступ заявника до «методології, яка використовується для обчислення» її статків незрозумілого походження був одним з доводів ЄСПЛ (§ 332) на користь справедливості процедури згідно зі ст. 6. Таким чином наглядовим органам з декларування майна не просто рекомендують, а від них вимагають розробити зрозумілий метод розрахунку. Суд дотримувався методу руху грошових коштів: грошові кошти/заощадження на кінець відповідного календарного року, плюс всі витрати (вихідні грошові кошти) протягом року дорівнюють способу життя посадової особи; це порівнюється з грошовими коштами/заощадженнями на початок відповідного календарного року, плюс всі законні вхідні грошові кошти (=фінансові кошти). Якщо спосіб життя перевищує ці фінансові кошти, то логічно, що різниця між цими значеннями повинна походити з незрозумілих джерел (виноска 1, сторінка 8).
Метод чистої вартості активів, який застосовується переважно в США, за своїм принципом призводить до тих самих результатів. Однак цей метод часто плутає юристів у питаннях внесення до рівняння подарунків, плаваючої ринкової вартості або несплачених позик. З іншого боку, метод руху грошових коштів переходить прямо до суті: скільки ви витратили та звідки з’явилися кошти? Журналісти та неурядові організації (підготовлені американськими експертами) почали використовувати метод руху грошових потоків в Албанії у 2015 році. Результати їхнього аналізу поставили судову владу у скрутне становище вже у 2016 році. Державні установи підхопили естафету. Тепер метод грошових потоків нарешті отримав печатку схвалення ЄСПЛ.
Перспективи
Наступним полем битви для ЄСПЛ стануть кримінальні санкції за статки незрозумілого походження («незаконне збагачення»). Кілька конституційних та верховних судів (зокрема, у Франції та Литві) вже підтримали конституційність рішень щодо цього правопорушення. Принаймні конфіскація статків незрозумілого походження, навіть ретроактивна, отримує підтримку ЄСПЛ вже з 2015 року: «Ретельне вивчення фінансового стану заявників підтвердило існування значної невідповідності між їхніми доходами та фактичними статками, і ця невідповідність, факт якої був ретельно задокументований, стала підставою для конфіскації».
Існує багато досліджень стосовно того, як корупція порушує права людини. Але ж хіба хто-небудь коли-небудь взагалі ставив це під сумнів? Цікаво, що не зустрічається подібних досліджень щодо протилежного, але на практиці набагато актуальнішого питання: як правозахисні доводи систематично вживаються для захисту корупції.
Переклад документу виконано головними спеціалістами відділу міжнародно-правової взаємодії Верховного Суду Ніколаєнком А. Ф., Кулик А. В., Кулабуховою І. С., Романком Б. І. та провідним спеціалістом відділу міжнародно-правової взаємодії Верховного Суду Мальованою М.М.
_03_03.png)