flag Судова влада України
| Українська | English |

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Рішення Верховного Суду від 01.11.2018 № 0640/3835/18 (№Пз/9901/52/18) (щодо перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці)

 

РІШЕННЯ

Іменем України

 

(справа про перерахунок щомісячного

довічного грошового утримання судді у відставці)

 

 01 листопада 2018 року

 

м. Київ

справа №0640/3835/18

адміністративне провадження №Пз/9901/52/18

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів: Анцупової Т.О., Бучик А.Ю., Гімона М.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи зразкову справу № 0640/3835/18 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії.

 

І. РУХ СПРАВИ

 

  1. 23 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. У позові посить:

- визнати дії заступника начальника Житомирського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області О.М. Стоцької, у відповіді від 19.06.2018 року №Ш-307 на його звернення, у відмові йому у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплаті його з 01.06.2018 року без обмеження граничним розміром – протиправними.

- зобов’язати Житомирське об’єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплачувати позивачу, як судді апеляційного суду Житомирської області у відставці, вищевказане щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, відповідно до довідки апеляційного суду Житомирської області від 13.06.2018 року №3-297/03/129/2018 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 104 622 грн. 80 коп., з врахуванням раніше виплачених коштів, починаючи із 01.06.2018 року.

  1. Провадження у зазначеній справі відкрито Житомирським окружним адміністративним судом 25.07.2018.
  2. 11.09.2018 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло подання судді Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В. про розгляд адміністративної справи №0640/3835/18 як зразкової.
  3. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2018 відкрито провадження у зразковій справі.
  4. Під час підготовки справи до розгляду було залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – Пенсійний фонд України.
  5. З метою повного та всебічного дослідження обставин справи Суд запитував думку Вищої ради правосуддя та Державної судової адміністрації України.

 

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

 

  1. Судом встановлено, що з 10.02.1975 ОСОБА_1. працював на посаді судді. Останнє місце роботи – Апеляційний суд Житомирської області. Має загальний стаж роботи понад 45 років, в тому числі безпосередній стаж роботи суддею, який дорівнюється до державної служби, а також дає право на відставку і отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 35 років 24 дні.
  2. У зв’язку із досягненням 65-річного віку за постановою Верховної Ради України від 16.07.2015 позивача було звільнено з посади судді Апеляційного суду Житомирської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
  3. З 05.08.2015 позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Житомирі (пізніше - в Житомирському об’єднаному Управлінні Пенсійного фонду у Житомирській області) та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
  4. 14.06.2018 позивач звернувся з заявою (а.с.15) до Житомирського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої долучив довідку від 13.06.2018, видану Апеляційним судом Житомирської області, згідно якої суддівська винагорода працюючого на відповідній посаді судді станом на 01.05.2018 складає 104 662,80 грн. (а.с. 14)
  5. Листом від 19.06.2018 №Ш-307 (а.с. 16) позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відмовлено з тієї причини, що він не проходив кваліфікаційне оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді та не працював 3 роки суддею, як передбачено у п.п. 22 і 25 розділу XII “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016.
  6. Позивач з відмовою не погодився та 23.07.2018 звернувся до суду.
  7. На підставі розпоряження відповідача № 810746 від 15.08.2018 позивачу перераховано з 26.07.2018 довічне грошове утримання у розмірі 31398,84 грн. (а.с. 85).

 

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

 

Позиція позивача

 

  1. Позивач вважає, що в Законі України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 йдеться лише про діючих суддів та кандидатів на посаду судді, які в майбутньому набудуть статусу судді у відставці. Закон не поширюється на суддів, які вийшли у відставку до набрання ним чинності.
  2. Відповідач вийшов за межі п.п. 22 і 25 розділу XII Закону України “Про судоустрій і статус суддів” і на свій розсуд виклав зміст: “Судді у відставці [додано відповідачем – примітка позивача], який не проходив кваліфікаційне оцінювання, розмір щомісячного довічного грошового утримання буде визначатися, виходячи із суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010”.
  3. Доводи відповідача позивач вважає протиправними, оскільки вони не стосуються суддів у відставці, які вже набули право на щомісячне грошове утримання до прийняття Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016.
  4. У цьому законі відсутня заборона щодо здійснення перерахунку суддям, які вийшли у відставку до набрання чинності зазначеним законом. Посилання на не проходження кваліфікаційного оцінювання, на думку позивача, не є підставою для відмови, оскільки під час роботи він проходив оцінювання і кваліфікаційна комісія суддів Житомирської області присвоїла йому І кваліфікаційний клас.
  5. Відповідач залишив поза увагою зміст ч. 7 ст.48 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016, за яким при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

 

Позиція відповідача

 

  1. Відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що пунктом 22 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402 передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим законом.

Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом від 02.06.2016, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та здатність здійснювати правосуддя у відповідному судді, або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня відповідного рішення за результатами такого або конкурсу (пункт 25 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону від 02.06.2016. Судді у відставці, який не проходив кваліфікаційне оцінювання, розмір щомісячного довічного грошового утримання буде визначатися виходячи із суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010.

  1. Враховуючи вищезазначене, на думку відповідача, немає підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахування суддівської винагороди на посаді судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання.

 

Позиція третьої особи

 

  1. Пенсійний фонд України проти позову заперечує. Зазначає, що з набранням чинності Законом від 02.06.2016 введено певну диференціацію як щодо визначення розміру суддівської винагороди, так і щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Отже, обов’язковими умовами, які дають право судді на отримання довічного грошового утримання на підставі Закону від 02.06.2016, є успішне проходження цим суддею кваліфікаційного оцінювання (конкурсу) та наявність трьох років стажу після нього. В свою чергу, довічне грошове утримання суддів, які вийшли у відставку до набрання чинності Законом від 02.06.2016, має визначатися відповідно до Закону від 07.07.2010. Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 у справі №803/253/17 (К/9901/29611/18).
  2. Отже, законодавцем диференційовані умови пенсійного забезпечення суддів в залежності від обставин, за яких вони виходили у відставку:

- якщо суддя пішов у відставку після кваліфікаційного оцінювання (конкурсу), пропрацювавши щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання (конкурсу), то йому виплачується щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди, що визначається відповідно до Закону від 02.06.2016;

- якщо суддя пішов у відставку та не проходив кваліфікаційне оцінювання (конкурс),  не має стажу три роки після прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання (конкурсу), то йому виплачується довічне грошове утримання у розмірі 80 (90) відсотків суддівської винагороди судді, що розрахована відповідно до Закону від 07.07.2010.

  1. Вимога позивача про призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди працюючого судді, розрахованої відповідно до Закону від 02.06.2016, ставить у нерівні умови суддів, що пішли у відставку до дня набрання чинності Законом від 02.06.2016 та після цієї дати.
  2. Європейською Хартією про закон “Про статус суддів” передбачено, що судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і які виконували суддівські обов’язки протягом визначеного терміну, повинні отримувати пенсію після виходу у відставку, рівень якої має бути як можна ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (п.6.4).
  3. Позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді, що розрахована відповідно до Закону від 07.07.2010. Розмір довічного грошового утримання позивача на 30 відсотків більше суддівської винагороди, яку він отримував, працюючи суддею (на момент звільнення). Враховуючи зазначене, третя особа вважає, що рівень соціального забезпечення збережено.
  4. Доводи та заперечення сторін свідчать, що ключовим правовим питанням спору є право позивача (або його відсутність) на отримання щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці з урахуванням винагороди судді, що працює на відповідній посаді та пройшов кваліфікаційне оцінювання.

 

Позиція органів суддівського врядування

 

  1. Вища рада правосуддя повідомила, що питання, пов’язані із розрахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до цього часу на засіданнях Вищої ради правосуддя не розглядались. У зв’язку з цим відсутні рішення, у яких би було викладено позицію Ради щодо проблеми, яка є предметом позову.
  2. Державна судова адміністрація України висловила думку, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Закону, і перерахунок довічного грошового утримання відповідно до частини 4 статті 142 Закону від 02.06.2016 мають судді, які вийшли у відставку після набрання чинності цим Законом. У разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб змінюється розмір складової суддівської винагороди – посадового окладу судді.

 

  1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

 

  1. На час виходу позивача у відставку (16.07.2015) правовідносини щодо відставки регулювалися Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 № 2453-VI у редакції, зміненій Законом України “Про забезпечення права на справедливий суд” від 12.02.2015 № 192-VIII (далі – Закон від 07.07.2010 або Закон № 2453).
  2. У статті 141 “Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці” зазначено:

 

Судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Умови та порядок перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України визначаються Кабінетом Міністрів України.

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до цієї статті або право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до цієї статті, не виплачується;

у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2016 року виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі.

Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

 

  1. 02.06.2016 прийнято Закон України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” № 1401-VIII та новий Закон України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII (далі – Закон від 02.06.2016 або Закону № 1402), які набрали чинності 30.09.2016.
  2. У частині 3 статті 142 “Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці” (у редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016, яка діяла на час звернення позивача з заявою про перерахунок) в частині перерахунку розміру щомісячного довічного грошового забезпечення зазначено:

 

  1. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
  2. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

 

  1. Водночас, у Розділі XII “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону передбачено певні особливості визначення розміру суддівського винагороди та, відповідно, розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

 

  1. Право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

  1. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).
  2. Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить:

з 1 січня 2017 року:

а) для судді місцевого суду - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

в) для судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) з 1 січня 2018 року:

а) для судді місцевого суду - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) з 1 січня 2019 року:

а) для судді місцевого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

4) з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. (Пункт 24 розділу XII в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016)

  1. Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. (Пункт 25 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016; в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016).

 

  1. Аналіз пункту 25 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” дозволяє виділити дві категорії суддів з різними умовами отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

         (а) судді, які:

-  пройшли кваліфікаційне оцінювання;

-  за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після 30.09.2016

-  пропрацювали на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо них відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

На цих суддів поширюється дія Закону від 02.06.2016 і вони мають право (набудуть після настання усіх передбачених Законом умов) на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років – додатково два відсотки грошового утримання судді.

         (б) судді, які вийшли у відставку після набрання чинності Законом від 02.06.2016, тобто після 30.09.2016.

Для цих суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону від 07.07.2010. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

  1. Про суддів, які вийшли у відставку до набрання чинності Законом від 02.06.2016, тобто до 30.09.2016, у пункті 25 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону від 02.06.2016 не йдеться, оскільки предметом її регулювання є визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку. Зазначена норма не регулює відносин щодо перерахунку розміру грошового утримання.
  2. Оскільки позивач вийшов у відставку 16.07.2015, тобто до 30.09.2016, положення пункту 25 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону від 02.06.2016 на нього не поширюються. Спірні правовідносини виникли не щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, який виходить у відставку, а щодо перерахунку розміру раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
  3. Ці правовідносини на час виникнення спору і на теперішній час регулюються частиною 4 статті 142 Закону від 02.06.2016, яка передбачає, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
  4. Застосування цієї правової норми передбачає, що для набуття права на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання необхідними є зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
  5. Суд враховує, що відповідач зробив перерахунок розміру раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання позивачу на підставі довідки від 26.07.2018, яка відображає розмір суддівської винагороди судді апеляційного суду Житомирської області на 01.01.2018 – 34887,60 грн. (а.с. 61). Отже, саме право на перерахунку не заперечується.

 

  1. ВИСНОВКИ СУДУ

 

  1. У контексті спору ключовим правовим питання є питання щодо “відповідної” посади, зокрема чи є “відповідною” для перерахування щомісячного довічного грошового утримання позивача посада судді апеляційного суду Житомирської області, який пройшов кваліфікаційне оцінювання.
  2. Вирішуючи це правове питання, Суд виходить з наступного.
  3. Конституційний Суд України у рішенні № 4-рп/2016 від 08.06.2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) зазначив, що конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя.
  4. Конституційний Суд України підкреслив обов’язковість відповідності судді критеріям компетентності та неупередженості, що в подальшому гарантує надання йому статусу судді у відставці, який дає право на довічне утримання.
  5. Конституційний Суд України також звертав увагу, що “підставою для отримання матеріального забезпечення судді після припинення його повноважень є виключно конституційно визначений статус професійного судді. Тому таке забезпечення суддів залежить від умов, пов’язаних зі статусом судді та його професійною діяльністю щодо здійснення правосуддя, і не може залежати від інших умов, у тому числі соціального забезпечення, яке призначається і виплачується на загальних засадах та передбачене іншими, крім Закону № 2453-VI, законами України” (пп. 6.2 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013). Таким чином, умови та порядок здійснення професійних повноважень суддею визначають рівень його забезпечення у відставці.
  6. Встановлення різних правових підстав для отримання довічного грошового утримання суддями (які пішли або підуть у відставку) за критеріями проходження ними кваліфікаційного оцінювання та підтвердження своєї відповідності займаній посаді засновано на конституційних приписах та вимогах Закону “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016, якими ці приписи реалізовані.
  7. Без проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність критеріям компетентності та доброчесності, а також без дотримання інших обов’язкових умов, передбачених Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 на протязі щонайменше трьох років, суддя, навіть за наявності підстав для виходу у відставку, не може отримувати довічне утримання у розмірі, визначеному в статті 142 цього Закону.
  8. Різниця у правах суддів, які вийшли у відставку до 30.09.2016, і суддів, які вийдуть у відставку, відпрацювавши в нових умовах щонайменше через три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, має конституційну основу та випливає з різних вимог, за яких особа набуває (підтверджує) статус судді та у яких здійснюється правосуддя.
  9. Така різниця має місце і щодо працюючих суддів, оскільки право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених Законом від 02.06.2016 мають лише ті з них, хто за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
  10. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди працюючого судді, а виплата збільшеного розміру суддівської винагороди відповідно до Закону від 02.06.2016 залежить від проходження та результату кваліфікаційного оцінювання.
  11. Якщо проходження і результат кваліфікаційного оцінювання має значення для визначення розміру суддівської винагороди працюючих суддів а також для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, який йде у відставку через три роки після оцінювання, то ця ж сама обставина повинна братися до уваги і під час перерахунку цього ж виду утримання і для суддів, які вийшли у відставку раніше, до 30.09.2016.
  12. Інше застосування положень частини 4 статті 143 Закону від 02.06.2016 призвело б до того, що судді, які вийшли у відставку до 30.09.2016 і жодного дня не працювали в умовах, коли конституційні вимоги до судді суттєво підвищилися, отримували б грошове утримання у розмірі, більшому, ніж судді, які підтвердили відповідність цим вимогам (пройшли кваліфікаційне оцінювання) і відпрацювали в таких умовах щонайменше три роки.
  13. Таке застосування Закону не узгоджується з метою кваліфікаційного оцінювання суддів та суперечить п. 25 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону від 02.06.2016.
  14. Відтак, посада судді, який вийшов у відставку до 30.09.2016, не є “відповідною”, рівнозначною посаді судді того самого суду, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, підтвердив здатність здійснювати судочинство і продовжує працювати у цьому суду.
  15. З наведеного Суд дійшов висновку, що для застосування частини 4 статті 143 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 з метою перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які пішли у відставку до набрання чинності Законом України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII від 02.06.2016, тобто до 30.09.2016, “відповідною” є посада судді, який працює в тому самому суді до проходження кваліфікаційного оцінювання. Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону від 02.06.2016 такий суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 (стаття 133).
  16. Подібного висновку Верховний Суд дійшов також у справі № 803/253/17 (п. 29 постанови від 26.06.2018).
  17. Доводи позивача щодо звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді та порушення ч. 7 ст.48 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №1402-УІІІ від 02.06.2016 Суд відхиляє.
  18. З часу виходу у відставку розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці періодично перераховувався і на теперішній час складає 31398,84 грн., що становить 90% розміру суддівської винагороди суддів, які працюють в апеляційному суді Житомирської області і не пройшли кваліфікаційне оцінювання.
  19. Такий розмір утримання співмірний з рівнем суддівської винагороди, яку позивач отримував до відставки та відповідає приписам пункту 6.4 Європейської хартії про закон “Про статус суддів” від 10.07.1998, відповідно до якої статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.
  20. Крім того, відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи від 13.10.1994 № (94)12, від 17.11.2010 № (2010)12, мають існувати гарантії виплат у зв’язку з відставкою суддів, які повинні відповідати попередньому рівню оплати праці суддів.
  21. Судді, які виходили у відставку до 30.09.2016, не розраховували і не могли розраховувати на поширення на них нового розміру довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки не працювали за “новими правилами”, не отримували суддівську винагороду у розмірі, визначеному Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016. Водночас, рівень довічного грошового утримання, який вони отримують за “старими” правилами, не менший ніж той, який був їм забезпечений до цього, та відповідає попередньому рівню оплати їх праці.
  22. Отже, виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі суддівської винагороди суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, і працюють у тому самому судді, не містить ознак зменшення змісту або обсягу прав особи, оскільки відповідає оцінці допустимого рівня забезпечення суддів у відставці на підставі Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 та не зумовлює зменшення рівня розміру гарантій забезпечення у порівнянні з чинною на момент здійснення ними професійних повноважень.
  23. Стосовно права суддів у відставці на перерахунок довічного грошового утримання у зв’язку із зміною складових суддівської винагороди, слід виходити з такого.
  24. Оклад судді є однією з складових суддівської винагороди. 15.05.2018 Законом України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” № 2415-VIII були внесені зміни до пункту 3, розділу 11 Закону України № 1774-VIII та встановлено порядок обчислення грошової винагороди судді із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом “Про державний бюджет України” на відповідний рік.
  25. Отже, цим Законом передбачено необхідність перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці виходячи з цієї розрахункової величини, яка в майбутньому може змінюватись. Зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
  26. Відповідно до частини 10 статті 290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
  27. Ознаки типових справ. Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який вийшов у відставку до 30.09.2016 та не проходив кваліфікаційне оцінювання.
  28. Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

(а) позивач є суддею у відставці;

(б) позивач не проходив кваліфікаційне оцінювання;

(в) рішення про відставку позивача з посади судді прийнято уповноваженим органом до 30 вересня 2016 року;

(г) відповідачем є Управління Пенсійного фонду України;

(д) предметом спору є перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” № 1401-VIII та Закон України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII від 02 червня 2016 року.

  1. На інше, ніж у зразковій справі, застосування норм матеріального права може впливати наступна зміна Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, зокрема частини 3 статті 142.
  2. З огляду на те, що відповідач довів правомірність своїх дій, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
  3. Судові витрати у справі слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 245, 246, 290 КАС України, СУД

 

ВИРІШИВ:

 

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) до Житомирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (м. Житомир, вул. Перемоги, 55) про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов’язання здійснити перерахунок цього щомісячного довічного грошового утримання - відмовити повністю.

 

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

 

 

Головуючий суддя                                                                      В.М. Кравчук

 

Суддя                                                                                          Т.О. Анцупова

 

Суддя                                                                                           А.Ю. Бучик

 

Суддя                                                                                           М.М. Гімон

 

Суддя                                                                                          О.П. Стародуб